Всередині минулого століття чудові земні фантасти, брати Аркадій та Борис Стругацькі, запропонували свою утопію майбутнього. Доброго і сонячного. Полуденного й космічного. Але, іноді здається, що ми десь звернули зі шляху до їхнього Полудня. Що ж, космос настільки неозора річ, що дивно було б іноді не плутати в ньому стежки й орбіти. Але ще дивнішим було б після цього знову й знову не вертати на курс до зоряного безмежжя. Усіма своїми поглядами, думками, теоріями. Та віршами…
