Тарас Шевченко має багато імен (від патетичного Кобзаря до дружнього Ше), він постійно присутній у нашому повсякденні (від шкільних підручників до трендів у ТікТок, від пафосних пам’ятників до графіті на революційних барикадах). Він є однією з найбільш знаних українських постатей у світі, про що ми чули вже не раз. Він домінує у нашому культурному просторі, і, на жаль, уже цей факт може відбити бажання звертатися до нього. Що спонукає нас читати Шевченка? Може, бажання зрозуміти, чому його твори, написані майже 200 років тому, і досі мають такий потужний вплив? Ця книжка дає просту та переконливу відповідь на це питання. Кожен її розділ є уважним і неквапливим прочитанням якогось із відомих творів Шевченка («Кавказ», «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», «Сон», «На панщині пшеницю жала…») із глибоким та дотепним коментарем Володимира Діброви. Автор є перекладачем, літературознавцем та викладачем Гарвардського університету, де викладає українську мову та літературу студентам із усього світу. У цій збірці есеїв він, уникаючи спрощення і тотальної ідеалізації (а також складнопідрядних речень), «перекладає» деякі реалії, контексти та міркує над джерелами поетичного впливу письменника. Ця книжка спрямована на те, аби ви могли поглянути на відомі тексти «свіжим оком», а перечитавши їх, знайшли свого власного Шевченка та краще розуміти себе як українців.
👍Раджу