Франциско, який тип людей наймерзенніший?
– Люди без мети
Olena
Olenaцитуєторік
в житті важить лише те, як добре ти виконуєш свою роботу. Решта залежатиме від цього. Це єдине мірило людського єства. Всі етичні принципи, що їх намагаються запхнути тобі в горлянку, – розмінна монета, підсунута шахраями, щоб обібрати людей, вкрасти їхні чесноти. Єдина система моралі, золотий стандарт – це принцип компетентності.
свята мають бути лише в того, хто має що святкувати
Ознакою чесноти є відсутність щастя. Якщо людина нещасна, нещасна реально, по-справжньому, – це свідчить про те, що вона належить до найвищих створінь, які живуть серед людей.
– Мені подобаються цигарки, міс Таґґарт. Люблю уявляти вогонь у людських руках. Вогонь, небезпечна сила, втримувана між пальців. Я часто замислююся про ті години, коли людина буває сама, спостерігаючи за димком цигарки, міркуючи. Цікаво, скільки великих ідей виникло в ці години? Коли людина мислить, у неї в голові спалахує полум’я, а вогник цигарки його символізує.
У нашій країні – чимало людей, які спроможні подбати про себе самотужки і не бажають йти на утримання до влади: «До біса вашу стабільність, ми здатні забезпечити самі себе». Такі люди і є творцями суспільної еволюції, завдяки їхнім зусиллям відбувається поступ.
– «Фенікс-Дюранґо» чудово функціонує
– Тим, що гріш усьому ціна. Скрізь, шановна, лише кров і бруд. Не вірте мріям, якими вас годують по самісінькі вуха, і буде вам щастя.
– Про які мрії йдеться?
– Про ті байки, що ними нас загодовують за юності – про людину, про дух. У людей немає ніякого духу. Людина – лише ница тварина, позбавлена інтелекту, душі, чеснот і моральних ці
«Зв’язок між зором і дотиком напрочуд ущільнився, – думала вона, – між бажанням і його здійсненням, між…»; після паузи слова спалахнули самі по собі: «Між душею і тілом». Спершу марення, а потім його фізична форма. Спершу думка, а потім цілеспрямований рух єдино можливою прямою до обраної мети. Чи перше без другого має бодай якийсь сенс? Хіба не аморально – жадати без руху чи рухатися без мети? Чия зла воля підступно скрадається світом, намагаючись зруйнувати зв’язок між першим та другим? Намагаючись скерувати їх одне проти одного?
Франциско мав життєву силу здорової людини, дар винятково рідкісний, тому мало хто міг його розпізнати. Він мав силу впевненості.
це все кипіло в його душі білим жаром, плавилося і перемішувалося в тихе дивне відчуття, яке змушувало його всміхатися у темряву і дивуватись, чому щастя може так боліти.
Він ніколи не почувався самотнім, хіба лише в моменти щастя
Я знаю, що ти презирливо ставишся до виготовлення водогінних труб – втовкмачила мені це вже дуже давно. Твоя зневага мені байдужа. Але навіщо ти весь час повторюєш одне і те ж?

Ріарден щиро здивувався, що його відповідь влучила в ціль; він не розумів, як це сталося, але результат був на обличчі Ліліан. А ще подумав, що всі його слова – чистісінька правда.
Зате Ріардена ці слова примусили обернутися до неї, відкрито поглянути їй в очі й запитати, не замислюючись про оборону.

– Ліліан, заради чого ти живеш?

– Яке брутальне запитання! Освічена людина нізащо б собі таке не дозволила.

– Добре, то заради чого живуть освічені люди?

– Можливо, вони нічого і не намагаються робити. Саме в цьому полягає їхня освіченість.

– На що ж вони тоді витрачають свій час?

– Принаймні, не на водогінні труби.

– Скажи, чому ти так потребуєш оцих шпильок? Я знаю, що ти пре
і належить пуританину, ти несамовитий егоїст, готовий занапастити весь світ, аби тільки ніщо не заплямувало твоєї бездоганної особи і не стало причиною твого сорому.

Неквапно, напружено і серйозно Ріарден зауважив:

– Я ніколи не був бездоганний.
Кохати жінку за її гріхи – це зневажати заради неї чесноту. Саме в цьому істинний вияв любові, адже тоді чоловік офірує своє сумління, розум, чесність, а також свою безцінну самоповагу.
коли скажу, що справжня відданість полягає у щоденній готовності брехати, дурити, ошукувати задля того, щоб зробити іншого щасливим, створити для нього реальність, якої він шукає, бо не сприймає тієї, що існує.

– Ні, – неквапно мовив Ріарден, – я цього не розумію.
Вони не захоплювалися метою тих борців, вірили громадській думці, та все-таки, читаючи про те, як розростається гілка, чомусь раділи і сповнювалися натхнення, не розуміючи, чому раптом їхні власні проблеми починають маліти.
випадковий читач або читачка могли подивитися на місто і відчути раптовий сплеск надії. Ці люди належали або наймолодшого покоління, вбачаючи в цьому будівництві бажану подію, або ж – до найстаршого, які ще пам’ятали світ, в якому таке було можливо. Їх не дуже цікавили залізниці, вони не надто тямили в бізнесі, але розуміли одне: хтось долає величезні труднощі й упевнено йде до перемоги. Вони не захоплювалися метою тих борців, вірили громадській думці, та все
не можемо сподіватися на їхню підтримку. Це лише злі тварини. Жадібні, самовпевнені, хижі мисливці на долари
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз