І вірю в Артура Конан Дойла, який уклав в уста Шерлока Голмза такі слова: «Правдою — хай навіть неймовірною — буде те, що залишиться, коли відкинути все неможливе» [127].
— Це той дядько, що вирів у фей? — спитав Ралф.
Джинні зітхнула.
— Ходімо нагору й давай пововтузимось. Може, тоді зможемо заснути.
Ралф досить охоче пішов за дружиною, але навіть коли вони кохалися (окрім моменту кульмінації, коли всі думки стиралися), він весь час згадував сентенцію Дойла. Розумна. Логічна. Але чи можна її перефразувати так: «Надприродним буде те, що залишиться, коли відкинути все природне»? Ні. Він не міг повірити в будь-яке пояснення, що суперечило законам земного існування, не тільки як детектив, а й як звичайна людина. Френка Пітерсона вбив реальний чоловік, а не бабайка з коміксів. То що ж лишалося, бодай яке неймовірне? Тільки одне. Френка Пітерсона вбив Террі Мейтленд, який тепер теж мертвий.
5