Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Svg Vector Icons : http://www.onlinewebfonts.com/icon Щось трапилось. Спробуйте ще раз.
Дівчина з ведмедиком , Віктор Домонтович
Віктор Домонтович

Дівчина з ведмедиком

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Natalia Zarembliukцитує8 років тому
    Найприкріше божеволіти, зберігаючи ясну свідомість свого божевілля
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує5 місяців тому
    Не сумнівайтеся, Іполіте Миколайовичу, відбудуємо завод!.. Нема нічого — все буде. Воля тільки потрібна. Захтіти треба!.. А я — я настирливий!
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує5 місяців тому
    стиснув мовчання в своїй широкій жмені й раптом розлогим жестом у веселому сміхові розплескав мовчання по всіх кутках кімнати.
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує5 місяців тому
    Заходив оце він цими днями якось на завод подивитись, що там є. Зайшов і засумував.

    — Не завод, а кладовище… Не повірите, ледве не заплакав… Пустка, сама пустка, поржавілі машини, кучі залізного барахла, двір навіть травою поріс.
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує5 місяців тому
    турбувався, щоб зберегти заводську хемічну лабораторію і зберіг її, але говорити про відбудування заводу, коли немає грошей, палива, заліза, робітників, зв'язку з закордонними ринками, — ця справа здавалась мені неправдоподібною й неймовірною.
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує5 місяців тому
    порив нових конкістадорів, що мріють на невідомих шляхах одкрити невідому країну, щасливу країну щасливого майбуття.
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує5 місяців тому
    крицеву суворість душі
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитуєторік
    Пригадую один випадок, як Зина з веселим сміхом розповіла, що в фотографічному ательє Мистецького Інституту лисий молодий чоловік в окулярах з офіційною, чемною коректністю порадив їй сфотографуватись без убрання, запевняючи, що їй приємно буде зберегти пам'ять про своє тіло, коли воно було молодим, міцним і свіжим.

    — І ви?.. — питаю я.

    — Що я? — перепитує Зина.

    — Ви образились? — додаю я.

    Але Зина з лагідним спокоєм мудреця, що звик приймати все, не хвилюючись, відповідає мені:

    — Я подарую вам один із знимків. Ви виберете, в якій позі я більше вам до вподоби.
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує2 роки тому
    групка роботи Сом
  • Любаша Ширкіна-Левицькацитує2 роки тому
    Місто марило весняним бредом.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз