Цитати з книжки «Відьмак. Книжка 3. Кров Ельфів», Анджей Сапковський

Oksana Karpyshyn
Oksana Karpyshynцитує2 місяці тому
Нетерпимість і забобони завжди були притаманні дурнуватим людям у поспільстві й ніколи, як вважаю, з ґрунту викоринені не будуть, бо настільки ж вічні вони, як сама дурість.
Nataly Devyashina
Nataly Devyashinaцитує3 роки тому
Роззирніться навколо — всюди злочини й гріх, хтивість, гонитва за зиском, сварка, незгода, занепад звичаїв, відсутність пошани до всіх цінностей. Замість жити так, як наказує Природа, почали ми ту Природу нищити
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитує24 дні тому
Знову відчув величезне бажання спробувати від злості вкусити себе за дупу.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитує25 днів тому
Бо я, Ярпен Зігрін, боягуз, зрадник і ренегат, стверджую, що ми не повинні одне одного вбивати. Стверджую, що ми повинні жити. Жити так, аби пізніше не мусити ні перед ким вибачатися.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитує25 днів тому
— Ніколи не роби такої помилки, мала відьмачко, — буркнув, показуючи очима на фургон. — Якщо хтось виявить до тебе співчуття, симпатію і самовідданість, якщо здивує тебе шляхетністю характеру, цінуй це, але не переплутай цього з… чимось іншим.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитує25 днів тому
— Ми на шляху, — різко сказав Ярпен Зігрін, не дивлячись на нього. — На шляху в допомозі не відмовляють.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
— Світ розсипається на друзки, — повторила вона. — Можна за тим байдуже споглядати. Можна тому протидіяти.

— Як? — усміхнувся Ґеральт насмішкувато. — Емоціями?
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
Те, про що ми знаємо, перестає бути кошмаром. Те, з чим уміємо битися, вже не настільки грізне.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
Потім прийшов короткий і потішний період захоплення власною статтю, що скінчився висновком, що забруднення, пердіння й ненажерливість не є, принаймні, виключно доменом чоловіків.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
Але досить було й одного погляду, щоб зрозуміти, що мутація могла сповільнити тільки фізичний процес старіння. Психічний — не могла. Посічене зморшками обличчя Ґеральта було найкращим тому доказом. Трісс із глибоким жалем відвела погляд від очей біловолосого відьмака. Очей, які, ймовірно, бачили занадто багато.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
Але я, мала Цірі, не визнаю колективної відповідальності, не відчуваю потреби спокути стосовно події, що мала місце за півстоліття до мого народження.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
ми є дітьми Матері Землі, — пролунав у тиші голос сивого друїда. — Ми є дітьми Матері Природи. І хоча матері нашої ми не шануємо, хоча примножуємо інколи її страждання та біль, хоча розбиваємо їй серце, вона нас любить, любить нас усіх.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
Шкода тільки, що лише на час війни й вистачило тих згоди та солідарності.
Anastasiia Semenova
Anastasiia Semenovaцитуєминулого місяця
Повторюю, хвала й безсмертна слава панові поетові за баладу, яка, може, дозволить у майбутньому уникнути повторення трагедії, якою була та жорстока й непотрібна війна.
Daringu
Daringuцитує4 місяці тому
Нетерпимість і забобони завжди були притаманні дурнуватим людям у поспільстві й ніколи, як вважаю, з ґрунту викоринені не будуть, бо настільки ж вічні вони, як сама дурість. Там, де нині випинаються гори, будуть колись моря, там, де нині є хвилі моря, будуть колись пустелі. А дурість залишиться дурістю
Генерал Бусінка
Генерал Бусінкацитує5 місяців тому
Орі Реувен кашляв, шморгав носом і крутився, безустанно поправляючи свою широку тогу.
Анастасія Ешмідт
Анастасія Ешмідтцитує2 роки тому
Що є між тобою і Ґеральтом, пані Йеннефер?
Цірі мало не зомліла, налякана власною зухвалістю, заморожена тишею, що встановилася після запитання.
Чародійка повільно наблизилася до неї, поклала їй руки на плечі, зазирнула в очі, зблизька, глибоко.
— Туга, — відповіла серйозно. — Жаль. Надія. І страх. Так, здається, я не оминула нічого.
Nataly Devyashina
Nataly Devyashinaцитує3 роки тому
Коти люблять спати й відпочивати на інтерсекціях. Багато ходить розповідей про магічних тварин, але насправді кіт — окрім дракона — єдине створіння, що вміє поглинати силу. Ніхто не знає, навіщо кіт її поглинає і як використовує…
Nataly Devyashina
Nataly Devyashinaцитує3 роки тому
«звичні» панни носили коси, «звичні» заміжні ховали волосся під чепцями чи хустками. Пані знатного роду, включно із королевами, волосся скручували й укладали. Воїтельки стригли його коротко. І тільки друїдесси й чародійки — і повії — пишалися натуральними гривами, підкреслювали ними незалежність і свободу.
bookmate icon
Тисячі книжок – одна передплата
Ви купуєте не книжку, а доступ до найбільшої бібліотеки російською мовою.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз