Зоряна Лешко

Знайди мене

    b4513656802цитуєминулого місяця
    Марія щоразу дивується, як можна називати майже шістдесятирічного чоловіка пусічок.
    Анита Шаповалцитує2 місяці тому
    Але Іван не зателефонував перепитати, вона теж не знайшла відваги набрати його під будь-яким приводом і погодитись.
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Не переріс. Іван мріяв бути футболістом. Спочатку як Блохін, потім — як Шевченко, Ребров, Воронін. Хлопчик з нетерпінням чекав кожного матчу улюбленої команди і мріяв — ні, був певен, що одного дня стане частиною золотого складу клубу.
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Він з м’я­чем були єдиним цілим на всіх дитячих фото, у спогадах батьків, сусідів, друзів. Тітка Зоя навіть казала, що Іван був футболістом у минулому житті, на що тато відповідав:
    — Усі хлопці бавляться м’ячем.
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Скільки себе пам’ятав, Іван завжди тримав м’яч. Він з м’я­чем були єдиним цілим на всіх дитячих фото
    b8197208171цитує2 місяці тому
    вони несподівано погодились. Іван страшенно радів і не думав про причини. Він забув мамину улюблену фразу «от коли ти виростеш і станеш лікарем…» — пам’ятав лише одне: коли тато серйозно питав його, ким син хоче бути, Іван завжди відповідав одне й те саме: найкращим футболістом у світі.
    І він викладався як міг. Щоранку робив зарядку, а через два роки почав бігати на стадіоні, який належав технікуму. Байдуже, що було холодно чи падав дощ, що мама мовчки нервувалась і спопеляла тата поглядом, — Івана вела мрія, і заради неї він змушував себе прокидатись о шостій ранку й тренуватися.
    На початку дев’ятого класу мама не витримала. У неділю перед сніданком Іван вловив у повітрі напругу — отже, батьки сварилися. Хлопець вирішив за краще втекти до друзів.
    — Ма, я не голодний, мене Назар чекає.
    — Сядь.
    Іван завмер у дверях і здивовано дивився на маму. Вона дуже рідко говорила до нього таким тоном, навіть після капітальних косяків.
    — У нас із батьком є до тебе розмова.
    — Може, ввечері?
    — Сядь.
    Іван поплівся до столу, шукаючи
    b8197208171цитує2 місяці тому
    , вони несподівано погодились. Іван страшенно радів і не думав про причини. Він забув мамину улюблену фразу «от коли ти виростеш і станеш лікарем…» — пам’ятав лише одне: коли тато серйозно питав його, ким син хоче бути, Іван завжди відповідав одне й те саме: найкращим футболі
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Просто сидіти на кухні, пити чай із маминим печивом і ні про що не думати…
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Іван мовчки обійняв маму і, заплющивши очі, глибоко вдихнув. Наче нічого не змінилось, не було років, що злетіли швидко й непомітно, на кухні так само тихесенько грало радіо, налаштоване на улюблену мамину хвилю, ледве чутно шипів фільтр в акваріумі, і мама пахла корицею та ліками.
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Іван спостерігав із вікна автобуса за усміхненими людьми, за парами, що трималися за руки, за дітьми, за туристами з масивними фотоапаратами на шиях. Зовсім недоречно подумалось, що із цифровиком було б набагато легше й простіше. Принаймні Марія завжди ним користувалась…
    b8197208171цитує2 місяці тому
    Іван спостерігав із вікна автобуса за усміхненими людьми, за парами, що трималися за руки, за дітьми, за туристами з масивними фотоапаратами на шиях. Зовсім недоречно подумалось, що із цифровиком було б набагато легше й простіше. Принаймні Марія завжди ним користувалас
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз