bookmate game
Еріх Марія Ремарк

На Західному фронті без змін

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
В основу роману покладено реальні спогади автора про Першу світову війну. Коли Ремарку виповнилося вісімнадцять, його мобілізували до війська, а через рік перекинули на Західний фронт. Головний герой роману — молодий солдат Пауль Боймер — так само потрапляє в пекло війни. Те, що він бачить, не схоже на героїчні історії й оповідки. Реалії війни — це кров і бруд, крики і смерть, ницість і мужність, виживання на межі людських можливостей. По завершенню війни Пауль та його фронтові товариші не вписуються в життя мирних міст. Вони — «втрачене покоління», змужнілі підлітки, яких назавжди змінила війна…
Ця книжка зараз недоступна
213 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • StarkMaxділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    💀Страшна
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна
    💤Нудна
    💧Зворушлива

    Це третій роман Ремарка. Він став найпопулярнішим романом Ремарка і прославив свого автора. Це сумний воєнний роман, але мені не дуже сподобалось.

  • Olga Kolomytsevaділиться враженням6 років тому
    👎Не раджу

    Переклад з російською! Люди не ганьбіться і не робіть таких речей!

  • Анастасия Дудкаділиться враженням3 місяці тому
    👍Раджу

Цитати

  • aprachyk89цитує14 днів тому
    часом я сам собі здаюся чужим, коли в години тиші загадкові відблиски минулого показують мені, наче в тьмяному люстрі, відокремлені від мене обриси мого теперішнього існування, і я дивуюсь, як незбагненна діяльна сила, сила життя, змогла пристосуватися й до таких форм. Усі інші її вияви перебувають у стані зимової сплячки, життя зосередилося лише на тому, щоб стерегтися смерті; життя перетворило нас у мислячих тварин і озброїло нас інстинктом; воно зробило з нас тупаків, аби нас не зламали жахи війни, котрі навалилися б на нас, якби ми думали ясно і свідомо; життя збудило в нас почуття товариськості, щоб ми не опинилися в безодні самотності; воно озброїло нас байдужістю дикунів, аби ми всупереч усьому могли тішитися кожною світлою хвилиною і зберігати її надалі для захисту від навали небуття. Так ми й живемо — замкнено, суворо, ні в що не втручаємось, і лише зрідка якась подія осяває наше існування. Але тоді з глибини нашого єства зненацька виривається полум'я неймовірно тяжкої туги
  • aprachyk89цитує14 днів тому
    Часом освіта й виховання дають перевагу в певній ситуації, але вони мають і свої вади — вони створюють перешкоди, які потім важко буває долати. Це так, наче колись ми були монетами різних країн; потім їх перетопили, і тепер на всіх стоїть один і той самий карб. Щоб розрізнити ті монети одну від одної, треба ретельно випробувати матеріал, з якого їх зроблено. Ми насамперед солдати, і тільки вже потім якось дивно і соромливо ми ще почуваємося особистостями.
  • aprachyk89цитує21 день тому
    Безпорадні, як діти, і досвідчені, як старі люди, ми жорстокі, і сумні, і несерйозні, — мені здається, ми вже пропащі.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз