Дім дивних дітей
Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою
Сон — ніщо, смерть — ніщо;
Хто начебто помер — живий.
Дім, в якому ти родився,
Друзі юності твоєї,
Дід старий і молодиця,
Праця щоденна і її плоди —
Всі вони щезають,
В легенди і казки тікають.
Їх не спинити,
Їх — не посадити на ланцюг.
Ральф Волдо Емерсон
Хто начебто помер — живий.
Дім, в якому ти родився,
Друзі юності твоєї,
Дід старий і молодиця,
Праця щоденна і її плоди —
Всі вони щезають,
В легенди і казки тікають.
Їх не спинити,
Їх — не посадити на ланцюг.
Ральф Волдо Емерсон
Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.
Сон — ніщо, смерть — ніщо;
Хто начебто помер — живий.
Дім, в якому ти родився,
Друзі юності твоєї,
Дід старий і молодиця,
Праця щоденна і її плоди —
Всі вони щезають,
В легенди і казки тікають.
Їх не спинити,
Їх — не посадити на ланцюг.
Ральф Волдо Емерсон
Хто начебто помер — живий.
Дім, в якому ти родився,
Друзі юності твоєї,
Дід старий і молодиця,
Праця щоденна і її плоди —
Всі вони щезають,
В легенди і казки тікають.
Їх не спинити,
Їх — не посадити на ланцюг.
Ральф Волдо Емерсон
Ні, її викрали. Так само, як і пані Волове Очко та пані Синицю
Завтрашній день завжди кращий за сьогоднішній.
Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.
акселератор
– це спеціальна заслінка, яка регулює подачу палива і повітря в камери згоряння циліндрів двигуна машини.
«понтіака»
— вождь індіанського племені Оттава з групи алгонкінів в Північній Америці.
Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.
небо, що вже мерехтіло колючими зорями.
казки придумуються для маленьких сцикунів
Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.
їх убили потвори, від яких йому дивом вдалося втекти. Але то були не потвори з мацаками та гнилою шкірою, які так виразно ввижаються семирічній дитині. То були потвори з людськими обличчями. Щільними шеренгами йшли вони нога в ногу у своїй напрасованій військовій формі — такі банальні, такі невиразні, що важко було розпізнати, ким вони були насправді, — а коли розпізнали, то було запізно
Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.
— А чому ті потвори хотіли завдати тобі шкоди? — поцікавився я.
— Тому, що ми були несхожі на решту людей. Ми були дивними
— Тому, що ми були несхожі на решту людей. Ми були дивними
співаю бухий, зате мій реп легкий
А хто ти, щоб питатися — моя мамця?
— А хіба я схожий на декого, хто ублажає водіїв за харчові талони?
— А хіба я схожий на декого, хто ублажає водіїв за харчові талони?
А хто ти, щоб питатися — моя мамця?
— А хіба я схожий на декого, хто ублажає водіїв за харчові талони?
— А хіба я схожий на декого, хто ублажає водіїв за харчові талони?
хто ти, щоб питатися — моя мамця?
— А хіба я схожий на декого, хто ублажає водіїв за харчові талони?
— А хіба я схожий на декого, хто ублажає водіїв за харчові талони?
fb2epub
Перетягніть файли сюди,
не більш ніж 5 за один раз