Unknown

Навіть якщо ви переможете їх, кожен з вас побачить смерть; будуть вбиті ваші брати, дядьки, кузени, люди одного з вами клану.

отім, давши мусульманам час для обмірковування нового розкладу сил, Пророк звернувся за порадою до всіх. Він постійно радився зі своїми людьми, адже, згідно з Кораном, справи мусульман найкраще вирішувати після спільного обговорення.

Абдуллаг та його товариші почувалися винними, а всі мусульмани були засмученими. Курайшити ж тішилися. Це був випадок, яким вони не дозволили б собі знехтувати. Вони де тільки можна розповсюджували чутки про те, що Мухаммад та його послідовники воювали, захопили полонених та вбили людину під час забороненого місяця. Мусульмани, захищаючи своїх братів, відповідали, що це було перше число шаабану, а не останній день раджаба, але вони почувалися приниженими через такі пересуди. Глибоко в душі вони розуміли, що це їх постійно ображали, катували, переслідували й грабували, але їхнє обмежене сприйняття не могло піднятися над звичаями й традиціями, у повазі до яких вони були виховані.