Танець недоумка

Ті, хто з тобою погоджується, можуть зробити тебе трохи впевненішим, але ті, хто не погоджується, — набагато мудрішим

Київ, за торішніми рейтингами, увійшов до десятки найдорожчих міст Європи. Це зовсім не означало, що він став комфортніший. Означало, що він став більший. Що його шалено дорогий центр іще сильніше подорожчав, накрутивши заодно й ціни на комунальні послуги в таких скромних спальних районах, як наш. Тому мене й не радувало високе місце Києва в рейтингу. Місто, в якому осів після армії, тепер перетворювалося на місце для заможних і щасливих, а я натомість ступив на слизьку стежку людини без регулярних прибутків…

влю ліву цицьку, що вони їх не зупинять.

для щастя потрібно знайти собі «на рівному місці хобот», а потім позбутися його й насолоджуватися.

для щастя потрібно знайти собі «на рівному місці хобот», а потім позбутися його й насолоджуватися.

для щастя потрібно знайти собі «на рівному місці хобот», а потім позбутися його й насолоджуватися.

І на твоїх вустах з’являється оця таки усмішка, як останній, марний, але єдиний спосіб не пустити цю подію у своє життя. Або коли сказали, що тебе звільнено. А ти щойно взяв кредит і, здавалося, розпланував усе життя на роки вперед… І знову ця усмішка немов каже тобі — не вір, бо все стане правдою!

І на твоїх вустах з’являється оця таки усмішка, як останній, марний, але єдиний спосіб не пустити цю подію у своє життя. Або коли сказали, що тебе звільнено. А ти щойно взяв кредит і, здавалося, розпланував усе життя на роки вперед… І знову ця усмішка немов каже тобі — не вір, бо все стане правдою!

Напевно, якби тоді ви запитали Ірму, що її тривожить, що змушує весь час шукати в себе ознак невідомої інфекції чи прокидатися вночі через черговий кошмар, вона б відповіла так: «Тут занадто добре. Занадто добре як на місце, де загинула ціла цивілізація. Занадто добре для експедиції, що почалася з помилки в розрахунках трансверсного стрибка». Але правда звучала б так: там було занадто добре для того, кого ростили під гаслом «чудес не буває»

Напевно, якби тоді ви запитали Ірму, що її тривожить, що змушує весь час шукати в себе ознак невідомої інфекції чи прокидатися вночі через черговий кошмар, вона б відповіла так: «Тут занадто добре. Занадто добре як на місце, де загинула ціла цивілізація. Занадто добре для експедиції, що почалася з помилки в розрахунках трансверсного стрибка». Але правда звучала б так: там було занадто добре для того, кого ростили під гаслом «чудес не буває»