Енн із Шелестких Тополь

Над білим Королем Штормів висить темно-малинова зірка. Як би мені хотілося, щоб і ти зараз дивився на неї з вікна разом зі мною! Думаю, у цю хвилину ми відчували б щось більше, ніж звичайну взаємну повагу та дружбу».

Я сиджу сама у своїй башті. За стінами її — непорушна, погідна ніч і велика оксамитова тиша. Навіть тополі не шелестять. Я щойно відчинила вікно й послала цілунок декому за сотню миль від мене — у напрямку Кінгспорта

Здебільшого всі наші прикрощі стаються від непорозуміння.

Добраніч, коханий. Твій сон буде солодкий, якщо це залежить від побажань навіки твоєї.

P.S.: Останнє речення — це точна цитата з листа бабусі тітоньки Четті».

Ми завжди ненавидимо тих, кому раптово звіряємо найпотаємніше

Мені справді подобається. Я завжди любила мити посуд. Це ж так гарно — зробити брудне знову чистим і блискучим.

«Уранці діло розпочав, надвечір завершив — і поринув у сон, що так нелегко заслужив»

Ніколи — якщо тільки можна цього уникнути — не принось нікому сумних звісток

Та знаєш, милий, місячне сяйво, коли немає з ким його споглядати — це лише світло, та й годі.

Життя винне мені більше, ніж заплатило досі, і я хочу взяти від нього все, що належить мені