Місто кісток, Кассандра Клэр
Книжки
Кассандра Клэр

Місто кісток

Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
– Як казав Оскар Вайлд, «Втратити одного з батьків – це ще можна вважати нещастям, але втратити обох – це вже наче недбалість».
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
Хлопчик ніколи більше не плакав і ніколи не забував гіркого уроку, який він засвоїв: любов – нищівна сила, якщо тебе люблять, то знищать.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
– Я просив, щоб ти навчив його покори, – сказав його батько, кинувши мертве тіло сокола на землю. – Замість цього ти навчив його любити тебе. Соколи не призначені бути люблячими домашніми тваринами. Вони люті й нестримні, дикі й жорстокі. Ти не приручив цього птаха, а зламав його.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
– А зараз ти розірвеш на смужки свою футболку, щоб перев’язати мою рану? – пожартувала Клері. Вона ненавиділа вигляд крові, особливо власної.

– Якщо ти хотіла, щоб я зірвав із себе одяг, то треба було просто попросити, – він засунув руку в кишеню і дістав стило. – Це було б не так боляче.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
Замислившись, дівчина не одразу зрозуміла, що Джейс їй щось говорив. Коли вона глянула на нього, то помітила криву посмішку на його обличчі.

– Що? – запитала вона непривітно.

– Перестань так відчайдушно намагатися привернути мою увагу, – сказав він. – Це бентежить.

– Сарказм – останній прихисток людей з браком уяви, – відповіла вона.

– Я нічого не можу з собою вдіяти. Я використовую свою гостру дотепність, щоб приховати внутрішній біль.

– Твій біль скоро буде зовнішній, якщо ти не зійдеш з дороги. Ти прагнеш, щоб тебе збило таксі?
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
«Розум не може брехати
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
Істину можна дізнатися, лише якщо ви досить терплячі, щоб слухати».
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
Може, лагідні й успадкують землю, та на сьогодні вона належить марнославним. Таким, як я, наприклад.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
– Здебільшого люди плачуть не тоді, коли засмучені або налякані, а коли розгублені.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
Він повернув ручку дверей, і… Джоселін скрикнула від несподіванки.

– Господи! – вигукнув Люк.

– Ні, це лише я, – сказав Саймон, що стояв за дверима. – Хоча мені вже казали, що ми разюче подібні.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує2 роки тому
розіллється рідким вогнем по його жилах. Люди такі дурні. Вони володіли чимось надзвичайно цінним, але взагалі не берегли це. Вони гинули за гроші, пакетики з наркотою чи за чарівну усмішку незнайомця
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз