Еріх Марія Ремарк

Чорний обеліск

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Angelina Lцитує6 місяців тому
    Я сам не знаю, що кажу, — озиваюся я нарешті.— Слова ллються з мене, і, може, в них є й брехня, але це тому, що слова завжди брехливі і намагатися щось віддати ними — це все одно що намагатися кухлями перехопити водограй. Але ти розумієш мене і без слів, усе це ще таке нове для мене, що я не можу його висловити. Я не знав, що мій подих може кохати, і мої нігті можуть кохати, і навіть моя смерть може кохати, і навіщо турбуватися, чи довго це кохання триватиме, чи ні, і чи я можу його затримати, чи ні, чи можу його висловити, чи ні…
  • Angelina Lцитує6 місяців тому
    Я кохаю тебе, Ізабелло, — знов кажу я. — Кохаю більше, ніж сам гадав. Моє почуття як раптовий вітер, про який думаєш, що це тільки грайливий подмух, аж поки раптом серце не зігнеться від нього, як верба в бурю. Я кохаю тебе, серце мого серця, єдиний затишку серед всесвітнього неспокою, я кохаю тебе за те, що ти чуєш, як квітки хочуть пити і як час стомлюється, ніби мисливський собака, що набігався за день, я кохаю тебе, і кохання струмує з мене, як із щойно відчиненої брами, за якою ховається невідомий сад. Я ще не зовсім розумію своє почуття, я здивований ним і ще трохи соромлюся гучних слів, та вони самі лунають, ніби хтось невідомий мені говорить замість мене, я не збагну хто: чи якийсь третьорядний автор, чи моє серце, що вже не має страху…
  • Angelina Lцитує6 місяців тому
    — Я кохаю тебе і знаю, що більше нікого не кохатиму так, як тебе, бо ніколи більше не буду таким, як тепер, цієї миті, яка минає, поки я кажу про неї, і яку я не міг би затримати, навіть коли б віддав за неї життя…
  • Angelina Lцитує6 місяців тому
    Кохання не має почуття гідності
  • Angelina Lцитує6 місяців тому
    Кохання — справа почуття, а не моралі,— повчає він мене. — А почуття не знає зради. Воно росте, зникає або міняється — де ж тут зрада? Почуття — не угода.
  • Korowkaцитує2 роки тому
    Хто ж каже про втрату? Оскільки ми врешті однаково програємо, то можемо перед цим дозволити собі перемагати, як плямисті лісові мавпи.
  • Korowkaцитує2 роки тому
    Коли від чогось відмовляєшся, то не конче втрачати його, — каже Георг. — Тільки ідіоти все втрачають.
  • Korowkaцитує2 роки тому
    Наша проклята пам'ять — як решето. Вона хоче вижити. А вижити можна, тільки про все забувши.
  • Korowkaцитує2 роки тому
    Ви, мабуть, хотіли б бути психопатом! Але це не так просто! Ви зовсім нецікаві. Цілком нормальна посередня людина.
  • Korowkaцитує2 роки тому
    Не зневажайте мудрості церкви! Вона — єдина диктатура, що протрималася два тисячоліття.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз