Лорен Ґрофф

Долі та фурії

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
    Yulia Hudyma-Smetanskaцитує2 місяці тому
    Їжа моя — то гнів. Я буду їсти вдома
    І, наїдаючись безперестанку,
    Помру від голоду
    Yulia Hudyma-Smetanskaцитує2 місяці тому
    А де ж люди? — спитав Маленький принц Сент-Екзюпері. В пустелі трохи самотньо…
    Серед людей також самотньо, — сказала змія.
    Yulia Hudyma-Smetanskaцитує2 місяці тому
    Його нарцисизм уже досяг такого рівня, що йому здавалося, ніби це світ навколо нього стає чутливим і шкандибає разом із ним, щоб пристосуватися до його тіла.
    Yulia Hudyma-Smetanskaцитує2 місяці тому
    Його дружина принесла кошик для пікніка на берег озера під вербу, таку старезну, що вона вже не плакала, а просто незворушно терпіла свою долю.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Вони зайшли сюди цілими числами, а вийшли — піднесеними до квадрата.
    b0793220709цитує2 роки тому
    У шлюбі було щось від математики. І це було не додавання, як могло здатися на перший погляд. Це була геометрична прогресія.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Життя інших людей складається з фрагментів. Світло, яким сяє якась одна історія, може несподівано висвітлити темні місця в інших.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Насправді Матильда завжди була кулаком. Тільки з Лотто вона стала відкритою долонею.
    b0793220709цитує2 роки тому
    чудовій синій мисці помідори з її літнього саду вже поморщились і випромінювали потужний, земляний, солодкавий запах, саме перед тим, як згнити.
    b0793220709цитує2 роки тому
    — Я вб’ю тебе, — сказав він.
    — Не вийде. Я померла вісім місяців тому, — сказала вона і тихенько поклала слухавку.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Ти просто велике ніщо.
    b0793220709цитує2 роки тому
    — Я винна, — сказала Матильда. — Передайте, будь ласка, своїм дітям, що мені дуже шкода.
    — Не вибачайтеся, — сказав чоловік. — У вас горе. Люба, якби померла моя дружина, я б спалив будинок.
    — Це наступний пункт у списку, — сказала вона, й він коротко реготнув без посмішки.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Ці жінки навколо неї були фантомами людей. Шкіра, натягнута на обличчя. Відкусивши три шматочки вишуканого делікатесу, вони закочують очі та бідкаються, що переїли. Бряжчать платиною й діамантами. Люди-гнійники.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Коли він помер, вона жила в якомусь безкінечному підземному горі і якось, мов крізь імлу, подивилася в інтернеті фільм про те, що станеться з нашою галактикою через мільярди років. Ми танцюємо надзвичайно повільне танго з галактикою Андромеда. Обидві галактики мають форму спіралей із випростаними рукавами, і ми наближаємось одна до одної, як тіла, що обертаються. Швидкість галактик буде тим більшою, чим ближче вони зійдуться, викрешуючи блакитні іскри — нові зірки, — аж поки не минуть одна одну. І тоді довгі рукава обох галактик ласо витягнуться, і їхні руки зчепляться в останній момент, і вони почнуть обертатися в протилежному напрямку. Їхні ноги переплетуться, але не вдаряться одна об одну, аж поки цей другий вихор не перетвориться на замок, злиття, поцілунок. І в цей момент у самому центрі їхніх обіймів, коли вони будуть найближче один до одного, відкриється супермасивна чорна діра.
    b0793220709цитує2 роки тому
    — Ми тут самотні, — сказав він. — Це правда. Але ми не одні.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Ти патологічна правдолюбка, — якось сказав їй Лотто, і вона засміялася й визнала, що так воно й було. Щоправда, вона не була певна, коли саме: чи тоді, коли вона говорила правду, чи тоді, коли брехала.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Та були й маленькі чудеса, які підтримували її. Мигдалеве печиво на трояндовій воді у вощеному паперовому конверті, знайдене в латунній поштовій скриньці. Одна синя, мов капустина, гортензія біля дверей. Доторк прохолодних зморшкуватих долонь до її щік при зустрічі на сходах. Маленькі подарунки Бетт. Яскраве світло в темряві.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Лотто зобразив історію їхнього знайомства, як кохання з першого погляду, але він був природженим оповідачем. Він просто переробив реальність в інший вид правди
    b0793220709цитує2 роки тому
    Вона сіла на потяг до міста. Пізніше вона зрозуміє, що все її життя буде вкрите рубцями від цих потягів.
    Суботній експрес. Серце з відчаю стогнало й билося об ребра. Вітер поволі гортав газету на пероні.
    b0793220709цитує2 роки тому
    Її звали Орелі. Повненькі щічки, золоте волосся. Єдина дитина у великій родині Бретон. Чубчик, заколений шпилькою, відкривав обличчя. На шиї — шарфики, на ніжках — мереживні шкарпеточки. Бабуся й дідусь загодовували її галетами, сидром, карамельками з морською сіллю. На кухні в шафі дозрівали кружала сиру Камамбер. Треба було обережно заходити на кухню, щоб цей аромат не збив тебе з ніг.
    Її мати торгувала рибою на ринку в Нанті. Вона вставала, щойно небо починало сіріти, і їхала в місто, а поверталася десь у розпал ранку. Руки в неї були потріскані й виблискували від налиплих лусочок, промерзлі до кісток від постійного контакту з льодом. У неї було витончене обличчя, але вона була неграмотна. Її чоловік залицявся до неї, захоплюючи її уяву своєю шкіряною курткою, зачіскою «Помпадур», мотоциклом. Малувато, щоб обміняти на це своє життя, але на той час усе це здавалося переконливим. Батько Орелі був муляром, і його сім’я була вже дванадцятим поколінням, яке жило в тому самому будинку в Нотр-Дам-де-Ланд. Орелі була зачата під час травневої революції 1968 року [22]. Її батьки були далекі від радикалізму, але в той час повітря навколо було насичене таким збудженням, що вони виразили себе найкращим і найприроднішим шляхом. Коли мати дівчини вже не могла приховувати доччину вагітність, їх одружили: помаранчеві квіти в її волоссі, кусень кокосового пирога в холодильнику.
    Батько Орелі був спокійною людиною й любив кілька речей. Класти камінь на камінь, вино, яке він робив у своєму гаражі, свого мисливського собаку, якого він називав Бібіш, свою матір, яка вижила в Другу світову війну, торгуючи кров’янкою на чорному ринку, і свою доньку. Це була балувана, щаслива дівчинка, яка любила співати.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз