Рік продуктивності. Експерименти із часом, увагою та енергією

.
У новому сучасному світі найпродуктивніші люди вміють управляти не лише своїм часом, а й увагою та енергією.

Провівши аналогію зі своїм життям, я почав замислюватися: йти мені тими двома наперед прокладеними стежками чи почати протоптувати власну? І тоді дуже швидко усвідомив, що моя справжня пристрасть — продуктивність.

а, копнувши глибше, я побачив, що жодна з них не відповідала тому напряму, в якому я хотів скерувати своє життя.
Тільки не думайте, що я якийсь пихатий і зарозумілий невдаха, — просто мені дуже не хотілося змарнувати своє і так коротке життя на роботу, що не дасть нічого, крім зарплатні на картку двічі на місяць.

Продуктивність — це те, завдяки чому одні люди ввечері почуваються виснаженими й безсилими, а інші готові ще звертати гори на шляху до своєї мети.

Може, ще в школі, коли я прочитав канонічну книжку Девіда Алена «Мистецтво продуктивності»

Упродовж проекту я усвідомив, що найкращий підхід до підвищення продуктивності — це постійна невдоволеність і пошук кращих способів стати щасливим. Дякувати Богові, продуктивність — це не ключ до щастя, а навпаки: пошук щастя — це ключ до продуктивності.

Закріплення звички — це створення в мозку нової нейронної схеми, тому коли ви докладаєте зусиль для формування нової звички, ви, у певному розумінні, на мікроскопічному рівні робите операцію на власному мозку. Створити нову мозкову схему нелегко, проте коли вона з’являється, то стає автоматичною й більше не потребує ваших зусиль. Продуктивність переходить у режим автопілота.

неподобства просто
Медитація — це так просто, що аж ніяково. Це щось схоже на однозадачність, однак на сходинку вище.

Однозадачність (та усвідомленість) — тактики, ефективні під час роботи, а медитація — це, власне, те, чим ви займатиметеся. Суть обох понять дуже схожа — відмінність лише в тому, де та коли ви їх практикуватимете. Медитація й усвідомленість — два боки тієї самої медалі.

Медитуємо дуже просто:

знаходимо тихе місце, де вас не відволікатимуть і не перериватимуть;
сідаємо рівно. Якщо потрібно, кладемо на підлогу щось м’яке або просто вмощуємося на стільці. Вирівнюємо спину, щоб розправити хребет. Почуватися маємо вільно й не скуто, розслаблено, але насторожено;
можна заплющити очі — це за бажанням, якщо так легше зосередитися. Коли я медитую перед сном, то намагаюся не заплющувати очей, щоб не втрачати концентрації;
установлюємо таймер на бажаний для себе час медитації (я встановлюю на смартфоні). Подумайте, яка тривалість медитації не викликає у вас негативних відчуттів чи внутрішнього супротиву, і встановіть саме її, хоч би якою малою вона була;
обравши зручну тривалість (рекомендую почати з 5-ти хвилин), зосереджуємося на диханні. Спробуємо відчути, як повітря заходить через ніс, іде вниз по горлу до легень, а потім виходить із легень. Не намагайтеся контролювати дихання, просто спостерігайте за ним. Спробуйте нічого не аналізувати, лише стежте за ритмом свого дихання;
і нарешті переходимо до м’яза уваги. Коли увага намагається «втекти» й зосередитися на чомусь іншому, і ви це помітили (що іноді може зайняти кілька хвилин), спробуйте знову сконцентруватися на диханні. Пам’ятайте, саме це робить нас людьми. Коли в голові виникають якісь думки чи почуття, не намагайтесь їх аналізувати — просто прийміть їх та уступіть їм, ніби автівці на шосе, що хоче вас обігнати. Коли мозок починає блукати (а він обов’язково почне), не лякайтеся цього, бо так його запрограмувала природа. Просто спостерігайте за тим, куди він хоче зайти, і далі зосереджуйтеся на диханні. Коли я медитую, мені іноді буває навіть смішно з того, про що хоче думати мій мозок, і, напевно, я при цьому виглядаю по-дурному.
Ось і всі «труднощі» медитації.

Живучи в квартирі, мені не доводиться постійно косити газон, виносити сміття, відкидати сніг і ремонтувати дах.

Якщо хочете накинути собі кілька додаткових робочих годин, то знайте, що ризикуєте втратити продуктивність.