Майська ніч, або Утоплена

Я тебе кохаю, чорнобривий козаче! за те кохаю, що в тебе карі очі, і як глянеш ти ними, то в мене наче на душі всміхається: і весело й хороше їй;

Сонце низенько, вечір близенько,

Вийди до мене, моє серденько!

виливати свої веселощі в пісню, що повсякчас іде в парі зі смутком.

дівчина на порі сімнадцятої весни

, і дівчина на порі сімнадцятої весни,

І вечір, як завжди задуманий, мрійно обіймав синє небо,

А якби й повіяло холодом, я пригорну тебе до серця, зігрію поцілунками, надіну шапку свою на білі твої ніженьки