Острів скарбів

Незважаючи на небезпеку, сквайр і я заходилися куховарити на вільному повітрі перед блокгаузом, але навіть надворі ми насилу могли щось робити, так вражали нас голосні стогони наших поранених

бре озброївшись, [86] вони перелізли через частокіл, однак із солониною їм не поталанило. Бунтівники були хоробріші, ніж ми гадали, або ж покладали більше сподіванок на канонірську вправність Ізреєла Гендса.

як тільки вимовив він ці слова, ми, здається, всі погодилися з ним. Ішлося бо не тільки про честь і гордість моряка — це був і тактично влучний хід: цим прапором ми показували своїм ворогам, що не боїмося їхньої канонади

брезентовий чохол на гарматі

п'ятдесят, а то й на сімдесят футів

дуже зацікавило, хто саме був той, що "дістав своє повнотою" і що саме "він дістав". Може, удар ножем у спину?
— Ну, тут мало цікавого, — сказав доктор Лівсі, гортаючи зошита далі.
Наступні десять-дванадцять сторінок були заповнені якоюсь дивовижною бухгалтерією. З одного кінця рядка стояла дата, а з другого — сума, як то заведено в гросбухах.

Так, сер. Його звуть Острів Кістяка

кінець там латка була на латці