355Читають31Полиця
0Вражень
32Цитати
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Бажання є візуальними, а вказівки сприймаються на слух.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
рухливе обличчя, рухливе Я, зачарування й імпринтинг, беззвучні впливи, зворотний зв’язок та допалювання, маленький фашист і мовчазна згода інших людей.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Кожна людина має стандартний «час зворотного зв’язку» й «час допалювання» для різних типів ситуацій. Варто перелічити ці типи: домашні сварки, іспит або слухання, терміни виконання завдань, подорожі, візити родичів і до родичів тощо.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Те саме може траплятися і з людьми, які у тверезому стані є менш непроникними й поводяться добре (бо ними керує Дорослий), а коли вип’ють, припускаються помилок (тоді контроль перебирає Дитина). Деякі з них навіть «вимикають свідомість», коли напиваються, тому Дорослий нічого не знає про те, що вони робили у п’яному стані, а отже, вони можуть підтримувати ілюзію справедливості таким недвозначним алкогольним шляхом.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Батьки знають її дошкульні місця й можуть мучити її у присутності гостей, аж доки вона не втратить контроль і почне рюмсати. Оскільки це називається «жаліти себе», вона щосили стримує сльози, аж доки не здасться, і тоді це звучить наче вибух. Потім батьки можуть сказати: «Що за істерична реакція! Вона робить так щоразу, як до нас приходять гості. Що за плакса?» тощо. Головне запитання, яке слід поставити під час сценарного аналізу, звучить так: «Як ви виховували б дитину, щоб, ставши дорослою, вона поводилась, як ця пацієнтка?» Відповідаючи на нього, сценарному аналітикові все частіше вдається описати процес виховання пацієнта якраз перед тим, як той сам йому про це розповість.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Наприклад, одній дівчинці кажуть, що вона істерична плакса, яка жаліє сама себе.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Однією з тих ілюзій, від яких важко відмовитися навіть у старшому віці, є ілюзія автономії або самовизначення.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Ви чекаєте на Санта-Клауса чи на Смерть?»
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Людям подобається демонструвати свої колекції почуттів іншим і говорити про те, у кого більше причин для гніву, образ, провин, страхів тощо.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Так само і всі ваші рішення ухвалюються чотирма-п’ятьма людьми у вашій голові, на голоси яких можете не звертати уваги, якщо ви занадто горді, щоб почути їх, але вони будуть там наступного разу, якщо ви слухатимете.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
ені не треба, щоб хтось наказав перестати грати, мені треба, щоб хтось дав дозвіл зупинитися, бо дехто в моїй голові твердить, що я не можу».
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Як зазначено вище, діти зазвичай роблять це для батька протилежної статі, а навчаються в батька тієї самої статі, що й вон
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Завжди приходь вчасно!» — це гасло-інструкція, але «Не запізнюйся!» в реальному житті можна почути набагато частіше, а фраза «Не будь дурнем!» є значно популярнішою за «Будь кмітливим!»
Тому виходить так, що програмування є здебільшого негативним. Кожен батько й мати наповнюють голови своїх дітей такими обмеженнями. Одначе вони також дають і дозволи. Заборони перешкоджають адаптації до обставин (є неадаптивними), тимчасом як дозволи дають вільний вибір. Справжні дозволи є просто ліцензіями, на кшталт ліцензії на риболовлю. Хлопця з ліцензією на риболовлю ніхто не примушує рибалити. Він може скористатися нею, або й не скористатися, і йде рибалити тоді, коли має відповідний настрій і коли дозволяють обставини.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Що ви вирішили зробити зі своїм життям, коли були маленьким(ою)?
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Протягом перших двох років життя її програмує здебільшого мати
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Що розповідали вам ваші батьки про життя, коли ви були маленьким(ою)?», або «Що казали ваші батьки, коли сердилися на вас?»
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Що розповідали вам ваші батьки, коли ви були зовсім маленьким(ою)?»
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
щоразу, як чує цю історію, вона розуміє її і каже: «Це я!» Потім ця історія стане сценарієм тієї особи й вона проведе решту свого життя, намагаючись змусити історію стати реальністю.
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
Наступний крок у створенні сценарію — знайти сюжет з оптимальним фіналом і відповісти на запитання: «Що станеться з таким, як я?
Diana Dubnytska
Diana Dubnytskaцитує2 місяці тому
то вибрав ваше ім’я?» і «Звідки походить ваше прізвище?» пацієнта слід також у кожному випадку запитувати: «Чи ви колись читали, що написано у вашому свідоцтві про народження?»
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз