21 урок для століття

Справжня революція рано чи пізно потребуватиме самопожертви, яку ні корпорації, ні їхні працівники й акціонери принести не хочуть.

Якщо ви не почуваєтеся в своєму тілі як удома, ви ніколи не почуватиметеся вдома в цьому світі.

Небезпека криється в тому, що, коли ми надто багато інвестуватимемо в розвиток штучного інтелекту й надто мало — у розвиток людської свідомості, най-передовіший штучний інтелект слугуватиме для підсилення природної тупості людей.

Реальна проблема з роботами — не їхній штучний інтелект, а радше природна дурість і жорстокість їхніх господарів-людей.

виникає через те, що мільйони нейронів у мозку миттєво вираховують відповідні дані й доходять висновку, що ймовірність померти висока. Відчуття сексуального потягу виникають, коли інші біохімічні алгоритми вираховують, що індивід, який знаходиться поруч, з великою ймовірністю буде успішним шлюбним партнером, з ним може утворитися соціальний зв’язок чи досягнута якась інша бажана ціль. Моральні відчуття, як-от гнів, вина чи прощення, походять від нейтральних механізмів, які розвиваються для забезпечення групової співпраці. Усі ці біохімічні алгоритми плекали протягом мільйонів років еволюції. Якщо відчуття якогось прадавнього предка були хибними, гени, що формували ці відчуття, не передавалися наступному поколінню. Таким чином, відчуття не є чимось протилежним раціональності — вони містять у собі раціональність еволюційну.

Homo sapiens не пристосована до простого задоволення. Щастя людини менше залежить від об’єктивних умов і більше — від наших очікувань.

Демократія базується на принципі Авраама Лінкольна, що «можна дурити всіх людей якийсь час, якусь частину людей увесь час, однак ви не можете дурити всіх людей увесь час».

Зрештою капітулював саме комунізм. Супермаркет виявився сильнішим за ГУЛАГ. А ще важливіше те, що ліберальна оповідь виявилася значно гнучкішою й динамічнішою, ніж наратив її опонентів. Лібералізм тріумфував над імперіалізмом, фашизмом і комунізмом, поглинаючи деякі їхні найліпші ідеї й практики. Зокрема ліберальна оповідь навчилася в комунізму розширювати коло співчуття й цінувати рівність однаково зі свободою.

Можливо, у ХХІ столітті повстання популістів будуть спрямовані проти не тієї економічної еліти, яка експлуатує людей, а тієї, якій ці люди вже не потрібні6. Ця битва може стати програшною. Значно важче боротися проти непотрібності, ніж проти експлуатації.

Ми все ще переживаємо нігілізм від втрати ілюзій і гнів по тому, як люди розчарувалися в старих оповідях, а нової не склали. Що ж далі? Першим кроком буде пом’якшити пророцтва долі й переключитися з паніки на невизначеність. Паніка — форма гордині. Вона походить від снобістського відчуття, що я точно знаю, куди рухається цей світ — донизу. Невизначеність смиренніша, отже далекоглядніша. Якщо ви біжите вулицею, репетуючи: «Апокаліпсис насувається!» — спробуйте сказати собі: «Ні, ще ні. Правда в тім, що я не знаю, що відбувається в світі».