Астрід Ліндгрен

Міо, мій Міо

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Ця книжка зараз недоступна
93 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Цитати

  • Светлана Андрющенкоцитує5 років тому
    «Якщо ми колись розлучимося, то гратимемо цю мелодію».
  • Светлана Андрющенкоцитує5 років тому
    «Королю Країни Далекої.
    Той, кого ти так довго шукаєш, у дорозі. Він у дорозі день і ніч і несе в руці знак - осяйне золоте яблуко».[8]
  • b0079779128цитує3 роки тому
    Ми все лізли й лізли. Дорога була дуже тяжка, і ми посувалися поволі. Ми чіплялися за каміння руками й ногами, вишукували кожну розколинку й кожен визубець, притискалися до скелі і пнулись угору. Часом я злякано думав, що зараз не витримаю, упаду вниз і буде по всьому. Та завжди останньої миті я знаходив за що вчепитися. Наче скеля сама висувала під моєю ногою маленький визубець, коли я вже мав упасти. Може, навіть ці тверді скелі ненавиділи лицаря Като й радо допомагали тому, хто прийшов стати з ним до бою?

    Аж під самими хмарами стояв замок лицаря Като, і аж під самі хмари нам треба було вилізти, щоб досягти

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз