Мама 3.0: хочу i буду! Усвідомлене виховання через любов та прийняття

ЗАВЖДИ ПОРІВНЮЙ СЕБЕ СЬОГОДНІ ІЗ СОБОЮ ВЧОРА

Дитина здатна побачити цілий світ у краплі роси»

4. Пам'ятати, що в кожної дитини своя швидкість, свої здібності і свій неповторний малюнок особистості.

5. Привчати до самостійності.

6. Навчитися частіше та щиро (!) хвалити малюка.

7. Іноді без приводу брати його на руки, міцно обіймати й цілувати.

8. Не віддарюватися від дитини іграшками, а проводити з нею більше часу.

9. Навчитися терпляче слухати.

10. Завести спеціальний зошит, де педантично записувати смішні історії з життя, а також забавні слівця, маленькі відкриття і важливі події.

11. Не обманювати дитину, завжди виконувати те, що наобіцяли, і не обіцяти свідомо нездійсненних речей.

12. Іноді дозволяти собі подуріти й пограти з дитиною на рівних.

13. Привчати малюка до праці, заохочувати будь-яку допомогу по господарству, нехай навіть від неї шкоди буде більше, ніж користі.

14. Не ставитися до часу, проведеного з дитиною, як до часу, втраченого для себе.

15. Перестати почуватися винними перед дитиною: краще виправляти огріхи, ніж знемагати від власної недосконалості

Ось 15 обіцянок, які нам запропонували дати самим собі на початку нашого батьківського шляху:

1. Перестати робити зауваження дитині на очах у сторонніх.

2. Не обговорювати проблеми виховання дитини в її присутності.

3. Не кричати на малюка, особливо якщо він не зробив нічого жахливого.

4. Пам'ятати, що в кожної дитини своя швидкість, свої здібності і свій неповторний малюнок особистості.

5. Привчати до самостійності.

6. Навчитися частіше та щиро (!) хвалити малюка.

7. Іноді без приводу брати його на руки, міцно обіймати й цілувати.

8. Не віддарюватися від дитини іграшками, а проводити з нею більше часу.

9. Навчитися терпляче слухати.

10. Завести спеціальний зошит, де педантично записувати смішні історії з життя, а також забавні слівця, маленькі відкриття і важливі події.

11. Не обманювати дитину, завжди виконувати те, що наобіцяли, і не обіцяти свідомо нездійсненних речей.

12. Іноді дозволяти собі подуріти й пограти з дитиною на рівних.

13. Привчати малюка до праці, заохочувати будь-яку допомогу по господарству, нехай навіть від неї шкоди буде більше, ніж користі.

14. Не ставитися до часу, проведеного з дитиною, як до часу, втраченого для себе.

Є дуже гарна гра для опрацювання своїх почуттів, яка має назву «Можна-Стоп». Як грати. Дитина говорить «можна», і ви починаєте торкатися неї. Потім, коли їй не подобається щось або вона просто хоче подивитися на вашу реакцію, – каже «стоп». Ваше завдання – зупинитися. Потім міняєтеся ролями, і вже ви говорите «можна/стоп». Ці дотики за згодою несуть дитині послання: відчуй свій власний ритм, тоді говори «можна» і «стоп». Ти можеш говорити мені «так» і «ні», і я поважаю твоє «так» і «ні».

Якщо мені щось не подобається – говорю про це й пояснюю, чому. Якщо мені щось потрібно від дитини, я говорю про це й пояснюю, чому. Якщо ми вводимо

чого потребує твоє тіло», «Відчуй свій власний ритм», «Ти можеш сказати „так“ і „ні“ на те, що я даю тобі, я поважаю будь-яку твою відповідь і залишаюся в контакті».

Далі я запитую дітей, що вони відчувають всередині, переживаючи ту чи іншу емоцію (стискаються, вібрують, тремтять, згинаються, їх розпирає тощо). І наскільки потужна ця емоція – наприклад, така маленька, як пагорбок, або велика, як гора

Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною. Як?» і «Продовжуємо спілкуватися з дитиною. Так