Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

вона почала частіше усвідомлювати той факт, що її імпульсивну поведінку спричиняє відчуття омертвіння чи порожнечі і що ризиковані вчинки, порізи, секс, пиятика — це спроби заповнити цю порожнечу або повернутися до життя

тільки FORD, TOYOTA i CHEVROLET відкликають свою продукцію! ТЕПЕР ЦЕ РОБЛЯТЬ І ПСИХОТЕРАПЕВТИ!») й написав сатиричний нарис про те, що невдовзі психотерапевти відкриватимуть свої кабінети в автомайстернях, пропонуючи експрес-сеанси для клієнтів, які чекають на свої автомобілі. У колонці зазначалося, що за умов такого партнерства психотерапев­ти й працівники автосервісу зможуть надавати клієнтам спільне гарантійне обслуговування строком на п’ять років: контроль гальм та імпульсивності, системи запалювання і впертості, автоматичного змащування і заспокійливих механізмів, керування автівкою і настроєм, випускної системи й нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, головного вала й потенції.

почуваюся мертвою і завдаю собі болю, аби відчути, що живу.
Я нічого не відчуваю, тож маю наражатися на ризик, аби повернутися до життя.
Усередині мене — порожнеча, і я намагаюся заповнити її наркотиками, їжею, спермою.
Але це ненадовго вирішує мою проблему. Зрештою мені стає соромно — і я відчуваю ще сильніше омертвіння й порожнечу.

Маршале, протягом усього життя ви зосереджувалися на матеріальному, прагнули заробляти гроші та купувати те, про що мріяли: статус, шедеври мистецтва… Я припускаю, що гроші перетворилися на ваше «я», вони уособлюють те, яким є ваше життя. Невже ви хотіли б, щоб вони перетворилися на емблему вашого життя, на його підсумок? Ви коли-небудь думали про те, яку фразу хотіли б бачити на своєму надгробку? Хотіли б закарбувати у камені своє прагнення до багатства й накопичення?
Крапелька поту потрапила Маршалу в око, і він кліпнув.

Позаду був довгий робочий день. Поринувши в роздуми, Маршал поволі брів додому. Сьогодні він прийняв дев’ятьох пацієнтів. Дев’ять помножити на сто сімдесят п’ять доларів… Тисяча п’ятсот сімдесят п’ять доларів. Скільки ще йому працювати, перш ніж він поверне свої дев’яносто тисяч? П’ятсот сеансів. Шістдесят повних робочих днів у офісі. Понад дванадцять робочих тижнів. Він гаруватиме дванадцять тижнів, і все через клятого Пітера Макондо!

насправді за цією зарозумілістю криється особистість, яку переповнюють сумніви і сором’язливість, а також приниження власного «я». Пихаті та схильні до конфліктів люди зазвичай відчувають, що мають досягати ще кращих результатів, аби залишатися на одному рівні з іншими.

Можливо, зарозумілість і сором — це брат і сестра?» — міркувала Керол. І, якби Маршал не засуджував інших, йому не була б притаманна така вимогливість до самого себе? Чи навпаки? Якби він не був таким вимогливим до себе, імовірно, він значно поблажливіше ставився б і до інших людей. Дивовижно — саме це й намагався їй пояснити Ернест! То були його слова!

Маршал повсякчас уявляв, як забуває про роль психотерапевта й говорить пацієнтові все, що спадає на думку. Йому хотілося сказати: «Припини скиглити» чи «Не зміг поспати якусь годинку — і називаєш це безсонням? Чорти б тебе вхопили, я півночі не міг склепити очей!», або ж «Отже, десять років по тому ти знову зустрів Мілдред у продовольчій крамниці й у тебе зринуло те “магічне відчуття”, болісний напад жадання, іскорка страху! Теж мені проблема! Я б розповів тобі, що таке страх!»

— Знаєте, є думка, що мета психотерапії полягає в тому, щоб стати власним батьком і матір’ю.

А ще є незаперечні докази на користь того, що терапія ефективна для людей, які пізнали втрату і страждають від сильного відчуття провини чи люті.