Донька Часу

жну найдрібнішу тріщинку на його гладкій, чистій

телю. Дивився з відразою, оскільки знав вже кожну н

ився в стелю. Дивився з відразою, оскільки знав вже кож

уло навіть не те, що вона говорила йому, що він може, а що не може робити, а та спритність, з якою вона поводилася з його шестифутовим тілом.

Грант опинився прикованим до ліжка й під опікою Куцанки й Амазонки після того, як впав у люк. Це падіння, звичайно ж, і було найбільшим приниженням, а пихтіння Амазонки й жонглерська спритність рук Куцанки — це вже лише його наслідки. Провалитися в лю