До речі, сам Кучма зовсім не вважав перебільшеним твердження про те, що його перемогу створила російська телепропаганда. Саме тому він доклав зусиль для того, щоб витіснити російське телебачення з українського ефіру. Переломним стало ухвалене 18 липня 1995 року рішення Держкомтелерадіо про перекомутацію частот «Останкіно» й УТ-2, внаслідок чого «Останкіно» отримало найгірше покриття
44
. Водночас Кучма домагався, щоб вивільнений від російських програм ефір заповнював український конкурентоздатний продукт. І буквально за кілька років це дало дуже помітний результат.
Та й узагалі, сподівання, які Кремль покладав на Кучму, переважно не виправдалися. Та це не означає, що пропагандистська спецоперація, здійснена Росією в українському інформаційному просторі влітку 1994 року, була марною. Навпаки, вона досі дається взнаки, адже лінію розколу України на південно-східні і решту регіонів, яка потім знову проявлялася 2004-го і 2010-го, було штучно створено саме на тих виборах. Таку ціну заплатила Україна за те, що жителі Донеччини й Луганщини влітку 1994-го забули про свою нелюбов до Кучми і проголосували за нього.