Чорна пантера і білий ведмідь

, на моє полотно. Не варте?.. Програю, ваше полотно і... Чорна Пантера. Виграю... моє полотно... і... Чорна Пантер

. Знаєте що, Мулене: або квит на все, або... кінець грі і... всьому. Хочете?

М у л е н (хвилюючись). На все квит чи тільки на поцілунки?

Рита. Ха-ха-хаї І тут торгується. Ні, за рукавички, що ви сьогодні купили, я вам зостанусь винна п'ять франків! Кінець або так, або так! Ну?

М у л е н. Добре. На червоного короля?

Р и т а. На червоного короля!

М у л е н (здушено). Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два.

К о р н і й. Стійте. (Дуже хвилюється, хрипло). Ні, нічого... здавайте!

? Мігуелес? Блек? Кардинал?

С а ф о. Я хочу грати!

Р и т а. О? Чудесної Теж на поцілунки?

С а ф о. О, ні, я на гроші. Кардинал, я хочу грати.

М у л е н. Штіфе! Грай! Ставка — скільки хто хоче. Гра — штос.

Всі тихо між собою балакають. Підходить Янсон.

Р и т а. Поцілунок на червоного короля. На тебе, Білий Медведю! Ха-ха-ха!

М у л е н. Ще хто?

Я н с о н. На жирову кралю сто франків або один поцілунок.

С н і ж и н к а (схопившись вражено). Янсоне, це що?

Я н с о н (спокійно). Краса виграє.

М у л е н. Ще хто?

С а ф о. І я на жирову кралю десять франків.

Р и т а. Ого! Швидше, Мулене!

М у л е н. Ще хто? Нікого? Одчиняю колоду. (Дає направо й наліво).

С а ф о. Жирова краля! Програла!

М у л е н. Побита!

Я н с о н (спокійно). Краса виграє.

Р и т а. Ну, Білий Медведю? Хто кого: чи Мулен тебе, чи ти Мулена?

М у л е н. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Шість поцілунків! Прошу. Хто ставить?

К а р д и н а л (виймаючи гаманця). Гм! Я волів би, дитинко, щоб ти грала на поцілунки. (Дає гроші).

С а ф о. Он я-як? Ах, ти ж... Ну, чекай!

Р и т а. Два зразу на червоного короля! Кінчать —так кінчать!

, тут тільки те! Артист є жрець, артист — весь краса повинен бути, весь! Пелюшки, горщечки, колиски — це не його. справа! Двом богам не служать! Хто хоче бути великим артистом, той не повинен бруднити себе. Ну що з того, що помре ваш Лесик? Будемо говорити, нарешті, прямо. Що з того? Ну, не стане на світі шматочка м'яса, яке кричить, робить неестетичні штуки і... і в'яже людей. А замість того ви стаєте вільним, легким, ви всі сили дасте тому, що вічно, що вище м'яса! Так-так, Медведю, гарний і бідний! Краса вічна. Ну, подумайте самі об'єктивно, холодно: не правду я кажу?

незалежних новаторів", це — виставка неестетичної естетики й огидної краси? Фі, я їм руки не подам. (Гарсону). Мені на той столик (хитає на стіл Корнія) blanche [20]... Янсоне, я думаю, ви не будете нудитись в суспільстві шановних колег моїх? Tres bien [21]! Я маю дещо сказати нашому Білому Медведю.

Янсон мовчки вклоняється й сід

Р и т а. Я зараз. Спи, спи... (Підходить до полотна, знімає його з мольберта, бере з столу ніж і розрізає).

К а р н і й (слабо). Що там. Рито?

Р и т а. Нічого, милий, нічого... Спи спокійна.. Спи тепер.

Вертається, пригортає до себе Корнія, цілує Лесика, потім мужа,

кладе голову йому на плече і з щасливою, стомленою посмішкою

заплющує очі. Скрипка грає серед мертвої типи.

Р и т а. Ну, поцілуй же мене... востаннє.

К о р н і й. Щось голова і ноги... Ну, спочинемо трохи.

Р и т а. Спочинем, спочинем... Там, на канапі, правда? Візьмемо туди Лесика і всі спочинемо.. Ходім! (Веде його, бере труп і йде за ним).

К о р н і й. Навіщо Лесика? Може б, нехай там?

Р и т а. Ні-ні, він з нами. Ми всі троє — одно. Правда? Тепер ми всі троє — одно... Правда?

К о р н і й (сідаючи на канапі, стомлено). О, як я стомився, слабість така по всьому тілі... Але гарно.. Нам, Рито, треба спочити. То правда... Завтра ми будемо цілий день. Я мушу скінчити... Ми, Рито, пережили багато... Ну, нічого.. Зараз уже лучче. Правда?

Р и т а. Правда, любий, правда. (Кладе Лесика посередині між собою й Корнієм).

К о р н і й. Це Лесик? О, яка слабість. Я чую, що засну... (Заплющує очі й далі говорить з заплющеними очима).

Р и т а. Засни, засни... Ми всі заснем. Я тільки вип'ю води і теж... Я зараз... (Біжить до столу, наливає в склянку з пляшечки і випиває. Біжить назад, сідає, обнімає Корнія, пригортає до себе й тихо говорить) Тепер усі заснемо.. Правда? Як гарно грає скрипка Вона нам грає... Нам, щоб ми заспокоїлись і заснули Ми знайшли вже нове... Правда, Нію? Ти віриш мед тепер, віриш, що я вже інша?

Р и т а. Як Лесик? Ха-ха-ха! Нічого, будемо всі, як, Лесик... Ми всі троє — одно. Чуєш, правда, ми всі троє одно?

Р и т а. Може, випити трохи аспірину або чогось щоб голова не боліла, бо я так не можу... Ось у мене єсть краплі, я зараз... (Виймає з-за корсажа пляшечку, підбігає до столу, хапливо, дрижачими руками, але з рішучим, суворо-диким поглядом, наливає в склянку води і потім із пляшечки. Несе Корнієві). Хочеш, Нію? Голова не буде боліти. Може, ти сам винен, що у мене не такий вираз, не так бачиш, стомився, голова болить На, випий, голова свіжіша буде... Ну, швидше, потім я... І будемо далі працювати... Ну?

К о р н і й. Та чи поможе? А голова справді болить... (Бере і п'є).

Р и т а (вся заціпенівши, дивиться на нього). Всю!

К о р н і й. Фе, яке воно!

Р и т а. Нічого, тепер все пройде!.. (Біжить до столу, наливає води, дивиться на Корнія, що вдивляється в полотно, і не п'є. Біжить назад). Ну, тепер далі!.. Я вже... Тепер пиши всю ніч... О, тепер ми цілке інакше все зробимо... Тепер ми вже не розстанемося, ні ні... Я ж знаю, що ти це думав... Тепер ми знайдемо нову форму, ми будемо вільні, щасливі, ми сім'ю для мистецтва збудуємо. На цьому трупику, правда? Правда, мужу мій? Правда? |