Мовчання ягнят

Primum non nocere». Найперше – не нашкодь.

В пизду його, — сказала Старлінг уголос і поставила ноги на підлогу.
— Ти там що, Старлінг, розбещуєш якесь дурбецало? — спитала Арделія Мепп. — Затягла його сюди тишком-нишком, поки я спала, а тепер інструктуєш і гадаєш, що я нічого не чую.
— Вибач, Арделіє, я не хотіла…
— Старлінг, їм треба давати набагато точніші вказівки. Не можна говорити такі речі, як ти оце щойно сказала. Розбещення дурбецал схоже на журналістику — треба чітко вказувати Що, Коли, Де і Як. Думаю, що Чому відпаде саме по собі, по ходу справи

Розум може багато чого зіпсувати, так?

Намагаючись не забити голову, вона піднялася й стала у вузькому проході, затуляючи рукою обличчя від павутини. Мабуть, саме так почуваються, коли вдягають вуаль

цього не робив. Це скоїв Распейл. Распейл полюбляв моряків. Був один скандинав на ім’я Клаус якийсь там. Распейл так і не назвав його прізвища.
Голос доктора Лектера перемістився нижче. Старлінг подумала, що він, певно, ліг на підлогу

фалоімітатор з полірованого різьбленого дерева. Та ще й нівроку великий. Старлінг замислилася, чи не пропустила чогось у житті

Через брак місця у вузькому проході двері прочинилися лише на третину. Вони вдарились об коробки з глухим стуком, від якого знову здійнявся мишачий шерхіт, а з піаніно вихопилося ще кілька нот. З машини війнуло застояне повітря з запахами тління й хімікатів. Пам’ять Кларіс сколихнулася в якомусь місці, але вона не змогла пригадати, в якому саме

Омріяне щастя Распейла було зруйноване. Він поклав голову Клауса в сумку для боулінгу й повернувся на Схід.
— А що він зробив із рештою?
— Поховав десь у горах.
— Він показував вам голову в машині?
— О так, з плином нашої терапії він відчув, що може повністю довіритись мені. Він часто приходив до Клауса, сидів поруч і роздивлявся з ним валентинки.
— А потім Распейла також… не

докторе Лектер.
— Не всі. Гадаєте, Джек Кроуфорд хоче вас у сексуальному плані? Я певен, що йому зараз дуже важко. Гадаєте, він уявляє собі… ситуації, взаємодію… як він трахає вас?
— Ця тема мене не цікавить, докторе Лектер, такі запитання міг поставити хіба що Міґґс.
— Більше не поставить.
— Це ви підштовхнули Міґґса

то сперма, а не кров і що Лектер кличе її, вона чула його