Фауст. Лірика

І як повірите ви в себе,

То й інші теж повірять в вас.

Не дій ніколи навмання,

Цінуйте час — він не стоїть на місці, Зумійте з нього взять якмога більш користі,

Цінуйте час — він не стоїть на місці, Зумійте з нього взять якмога більш користі,

У себе тільки вір, і ти доб’єшся щастя

Кінець кінцем, ти — тільки ти.

Але шкода серцями володіти,

Коли немає серця в вас.

Хто йде вперед, той завше блудить.

Хто всього знав, тому попробуй догоди! Хто починає жить — подякує завжди.

Бо старість з нас не робить малюків, Вона лиш застає нас дітьми.