Франс де Вааль

Барух Спіноза, філософ XVII століття з Амстердама, підхопив скептичні думки, які існували в Нідерландах із часів Босха й Еразма Роттердамського, перетворивши їх на ідею про безособового Бога. У його уявленні, це не традиційна постать усезнаючого батька на небі, а абстрактна надприродна сила, прив’язана до природи.

Ейнштейн погоджувався з уявленнями Спінози про Бога, але не виявляв ворожості до релігії. Коли він говорив про поширення релігії, то стверджував, що будь-яка віра здається йому «кращою, ніж відсутність будь-якого трансцендентного погляду на життя»

Догматизм закриває розум, і не важливо, чого він стосується — сліпоти біблійних буквалістів щодо науки чи самовдоволення деяких атеїстів.

Ворогом науки є не релігія. Остання набуває нескінченних форм, і є безліч вірян із відкритим розумом, які обирають і підтримують лише певні частини своєї релігії та не мають жодних проблем із наукою. Справжній ворог — це спроби поставити догму на місце думки, рефлексії та допитливості.

Наприклад, буддизм підтримує ідею про розвиток організмів, оскільки вона ідеально узгоджується з його твердженням, що життя є взаємопов’язаним і перебуває в русі

2009 року «Pew Research Center» запитав американців, чи згодні вони з тим, що «еволюція є найкращим поясненням походження людини на Землі». Найбільше згодних було серед буддистів (81 %) та індуїстів (80 %), католики показали середній результат (58 %), протестанти розділилися майже навпіл (51 %), найменший результат був серед євангелічних протестантів (24 %) і мормонів (22 %).

Переконання ніколи не утворюються напряму від доказів або логіки. Вони з’являються крізь призму людського тлумачення. Як вдало підсумував один французький філософ, «суворо кажучи, упевненості не існує; є лише люди, які в чомусь упевнені»

Урешті наука впливає на наш соціальний і моральний світогляд, наприклад, коли вона сприяє екологічній обізнаності або винаходить таблетку, яка пропонує жінкам сексуальну свободу. І навпаки, сама наука підживлюється від екзистенційних питань, як це буває під час дискусій про гуманістичні та медичні міркування щодо хворих. Питання на кшталт «Чи слід нам підтримувати життя кожного якомога довше?» — це не те, на що може відповісти наука.

Будь-яка суспільна ієрархія — це гігантська система стримувань, що, без сумніву, підготувала ґрунт для появи людської моралі, яка теж є такою системою. Ключовим моментом тут є контроль імпульсів.

Я вважаю, що наполегливіть неоатеїстів у їхньому пуризмі дивовижно схожа на релігійну.