Федір Достоєвський

  • b7058529505цитує4 місяці тому
    Я мигцем глянув на неї: вона була премиленька й брюнетка — я вгадав; на її чорних віях ще блищали сльозинки недавнього переляку чи попереднього горя,— не знаю. Але на губах уже яскрі.ла усмішка. Вона теж глянула на мене спотайна, злегка почервоніла й понурилась.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз