Але є важливе застереження — лінгвокриміналіст нікого не обвинувачує і взагалі не дає оцінку людині, чий лінгвістичний матеріал він аналізує. Тобто він, наприклад, не намагається розібратися, чи свідок є зразковим сім’янином, чи хороший він батько, чи професійний співробітник. Питання стоять інші. Яка лінгвістична якість його свідчень? Вони незалежні, точні, об’єктивні? Свідок бачив те, про що говорить, чи він переказує чутки (в які, може, і сам уже повірив)? Він сам записав свої свідчення або за нього це зробив хтось інший?