Рустам Гаджієв

Хоча з деякими словами експерименти були не такими успішними. Слово spergilkál (спаржа + капуста) для броколі вигадали, а ісландці однаково кажуть і пишуть brokkólí. Та сама історія з бананом — нате вам bjúgaldin (сосиска + фрукт), а острів’янам подавай banani.

Але є важливе застереження — лінгвокриміналіст нікого не обвинувачує і взагалі не дає оцінку людині, чий лінгвістичний матеріал він аналізує. Тобто він, наприклад, не намагається розібратися, чи свідок є зразковим сім’янином, чи хороший він батько, чи професійний співробітник. Питання стоять інші. Яка лінгвістична якість його свідчень? Вони незалежні, точні, об’єктивні? Свідок бачив те, про що говорить, чи він переказує чутки (в які, може, і сам уже повірив)? Він сам записав свої свідчення або за нього це зробив хтось інший?

Коли стало зрозуміло, що справу Дрейфуса збираються переглядати, Ґерен із товаришами вирішили затіяти цілий державний переворот. Держава чомусь була не в захваті від такого задуму і відправила жандармів у друкарню «L’Antijuif», щоби з’ясувати, що саме Ґерен хотів би змінити в управлінні країною.

Всіх, хто не міг повторити вислів soczewica, koło, miele młyn (сочевиця, колесо, меле млин), чекали вигнання, конфіскація майна або навіть смерть. Ну і, виявляється, що ще й тортури чекали, тому що змушувати людей вимовляти цей польський дзвінкий губно-м’якопіднебінний апроксимант [w] у словах koło і młyn (вимовляється як щось середнє між англійським w й українським твердим л) — ще те знущання. Незрозуміло тільки, навіщо поляки щось вигадували. Могли просто попросити перехожого сказати Grzegorz Brzęczyszczykiewicz.