Федеріко Мочча

лише компроміс, оскільки вдома йому більше не дозволяли курити

Зупинився на автостраді потелефонувати їй. Одне капучино і — знову в дорогу, на мотоциклі, тиснучи на акселератор, поглинаючи кілометри. Спраглий її поцілунків, її обіймів, ще теплих від сну.

Барабанити пальцями по її вікну, чути шерех простирадла, її босі легкі кроки по підлозі. Бачити, як вона з’являється з-поза щойно піднятої віконниці. Як протирає очі у напівтемряві кімнати, гадаючи, що він — теж лише сон, гарніший і ніжніший за інші. І за мить уже бачити її усмішку — вона усвідомила, що це прекрасна реальність, набагато краща за випадковий сон.

Два різні світи зіткнулися в палких обіймах закоханих.

був би звичайний день, як багато інших, якби тоді, на світлофорі, вони не зупинилися поряд.

«Так, у мене немає проблем, і я ніколи його більше не зустріну».
Вона й уявити не могла, як помилялася. Щодо обох тверджень.

Це був би звичайний день, як багато інших, якби тоді, на світлофорі, вони не зупинилися поряд.

«Так, у мене немає проблем, і я ніколи його більше не зустріну».
Вона й уявити не могла, як помилялася. Щодо обох тверджень.

Він затягнувся, потім клацнув на телевізійне меню. На екрані дівчата спускалися сходами, співаючи дурнувату пісеньку й вип’ячуючи пружні груди.
— Клавдіо, ти готовий?
Блискавично перемкнув канал.
— Звісно, люба.
Рафаелла подивилася на нього. Клавдіо й далі сидів на дивані, але вже не з таким упевненим виглядом.
— Зміни краватку, зав’яжи ось оцю, бордову.
Рафаелла вийшла з кімнати, не даючи йому змоги заперечити.
Клавдіо розв’язав вузол своєї улюбленої краватки, натиснув кнопку на пульті. Він сподівався, що повернуться гарні дівчата.

Джон Міліус10 був би у захваті від них. Статурні й усміхнені, гострі на язик, з куцопалими руками, покарбованими позначками — спогадами про минулі бійки. Ще більш промовисті позначки — на обличчях тих, кому пощастило менше і хто наразі не має великого бажання усміхатися, не тому, що йому бракує чогось у житті, а просто в роті бракує зубів.

Вона подумала, що навіть якби хотіла, то однаково не мала кому сказати: «Іди звідси, коханий»