Янґ Пуебло

сподіватися на те, що хтось інший розв’яже за нас усі наші проблеми й подарує нам щастя, якого ми так прагнемо, — це так само, як сподіватися, що ми зможемо побачити світанок, не розплющивши очей. це як просити у ріки напитися, не зачерпуючи долонями води. іншому не дано розгадати загадку, котра була створена спеціально для нашого розуму. всесвіт намагається просвітлити й наснажити нас, і єдина цьому рада — зробити нас самих нашими найбільшими цілителями.

те, що хтось припустився одного разу помилки, ще не означає, що він тепер буде неправим завжди.

три речі роблять життя важчим:

коли не любиш себе
відмовляєшся рости
не відпускаєш