Джон Грін

Ти куриш для задоволення. А я — щоб померти.

— Сама йди в сраку!

І з цього кабінету, з уроку Гайда, все справді здавалося взаємопов’язаним: пагорб був наче вдягнений у ті дерева, і як не міг я виділити одну нитку в жовтогарячій, неймовірно тісній майці, яку вбрала того дня Аляска, так само неможливо було виділити одне дерево на пагорбі. А потім я почув своє ім’я — і зрозумів, що у мене неприємності.