— Ви хотіли б, щоб я був чесний із вами. Отож знайте, що ви для мене більше ніж пара рук. І мені байдуже, якщо хтось триматиметься від мене подалі, аби лише то були не ви. Повернете мені, коли додержу все, що пообіцяв, — пробурмотів він, простягаючи годинник Офелії, не завваживши збентеженого виразу її обличчя. — І якщо ще колись у майбутньому сумніватиметеся в мені, прочитайте годинника. Невдовзі зателефоную вам щодо кабінету, — недбало докинув він замість прощання.