Джером Девід Селінджер

Мені на це, певна річ, начхати, та коли хто-небудь береться мене повчати — мовляв, пора вже тобі поводитись як належить і т. ін., — на душі стає сумно-сумно.

Спершу я подумав: «Мабуть, якесь лайно». Ба ні, книжка виявилась навіть дуже непоганою.

Продає себе, як повія.

Вона тільки те й робила, що забігала наперед, щоб я бачив, яке в неї шикарне попеня.

Життя — це гра, і в неї свої правила.

Деякі речі в житті мають лишатися такі, як є. От поставити б їх у засклену вітрину, і хай там стоять! Так не можна, я знаю, але саме це й погано.

"Незрілій людині властиво те, що вона прагне благородно вмерти за свою справу, а зрілій— що вона прагне покірно жити задля своєї справи".

Бо звідки можна знати, як ти щось робитимеш, поки не почнеш його робити? [171] Ніхто не знає нічого наперед.

Це мене теж до сказу доводить: коли хто-небудь товче про те саме двічі, хоч ти погодився з першого разу.

Ніхто з кретинів не любить, коли їх обзивають кретинами.