Вона існує, — сказав мені Павло. — Отут, — приклав він руку мені до грудей. — Де б’ється твоє серце.

Не знаю чого, але в ті прірви хочеться кричати. Тільки від крику вони робляться ще більшими, здається. То ліпше вже, може, співати.

— Це ти винен!
Дівчинка тупнула ногою, штовхнула хлопчика в плече та швидко відступила вбік. Вона боялася, що хлопчик дасть здачі