bookmate game
Книжки
Андрій Кокотюха

Темні таємниці

•Від автора бестселера «Червоний» •Найбільш продуктивний письменник України •Лауреат конкурсу «Коронація слова» у різних номінаціях Піщане — селище з поганою славою. А все тому, що в його околицях вже давно зникають люди, і найчастіше — молоді. Одного разу поліція знаходить там само тіло 26-річного Євгена. Це шокує Ольгу, адже Євген був хлопцем її доньки Яни, з ним вона втекла з дому. Ольга відчуває, що донька в небезпеці, та поліція не квапиться шукати дівчину. Тому Ольга звертається до колишнього правоохоронця Вадима Чотара. Його вже давно цікавлять дивні події, що відбуваються поблизу Піщаного, особливо в зачиненому старому пансіонаті… Ольга і Вадим заглиблюються у пошуки Яни, але хтось навмисне збиває їх зі сліду. Той, хто боїться, що вони розкриють усі темні таємниці Піщаного… •Vіd avtora bestselera «Chervonij» •Najbіl'sh produktivnij pis'mennik Ukraїni •Laureat konkursu «Koronacіja slova» u rіznih nomіnacіjah Pіshhane — selishhe z poganoju slavoju. A vse tomu, shho v jogo okolicjah vzhe davno znikajut' ljudi, і najchastіshe — molodі. Odnogo razu polіcіja znahodit' tam samo tіlo 26-rіchnogo Єvgena. Ce shokuє Ol'gu, adzhe Єvgen buv hlopcem її don'ki Jani, z nim vona vtekla z domu. Ol'ga vіdchuvaє, shho don'ka v nebezpecі, ta polіcіja ne kvapit'sja shukati dіvchinu. Tomu Ol'ga zvertaєt'sja do kolishn'ogo pravoohoroncja Vadima Chotara. Jogo vzhe davno cіkavljat' divnі podії, shho vіdbuvajut'sja poblizu Pіshhanogo, osoblivo v zachinenomu staromu pansіonatі… Ol'ga і Vadim zaglibljujut'sja u poshuki Jani, ale htos' navmisne zbivaє їh zі slіdu. Toj, hto boїt'sja, shho voni rozkrijut' usі temnі taєmnicі Pіshhanogo…
275 паперових сторінок
Дата публікації оригіналу
2019
Рік виходу видання
2019
Видавництво
Glagoslav Distribution
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • Юлія Корольділиться враженнямпозавчора
    👍Раджу

  • b5953674675ділиться враженням3 місяці тому
    👍Раджу

  • zhuravelmanділиться враженням3 місяці тому
    👍Раджу
    🌴У відпустку

Цитати

  • Александрацитує2 роки тому
    Ми досі не знаємо, за яким дідьком Яну і Євгена понесло в ту задницю цивілізації
  • Kata Hchchcцитуєторік
    Не буду.
    — Не будеш?
    — Більше не буду… Так…
    — Як це — так?
    — Під машину… — й одразу, без переходу, боячись не встигнути, видихнув: — Убивають.
    — Кого?
    — Усіх, — вичавив, тут же виправився. — Там… убивають… Людей… Я втік.
    — Звідки ти втік?
    Євген махнув у напрямку лісу.
    — Піщане. Це називається Піщане.
    — Є таке, — тепер плямистий міняв гнів на милість, у голосі лють змінилася докором: — Для чого ти поперся туди? Нормальні люди там давно не ходять.
    — Я… не хотів…
    — Не хотів, але пішов. От же ж люди, — плямистий зітхнув. — Залазь, поїхали.
    — Куди?
    — Звідси.
    — А Яна?
    — Де твоя Яна? — водій покрутив головою. — Десь тут, у кущах сидить?
    — Ні. Там…
    — Тоді до чого вона тут? Сідай
  • Вікторія Сасовськацитує2 місяці тому
    ити треба сьогодні, думати про завтра, дивитися вперед. Озиратися, рефлексувати нехай лишиться вибором невпевнених у собі, обтяжених купою комплексів.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз