Таісія Івченко

У них була спільна ціль, спільний ворог — вони всі готові були померти заради того, щоб змінити щось на краще. Один за всіх і всі за одного.

А тепер, коли війни на горизонті немає і зброя перетворилася на шматки дерева й металу, усе розпадеться — кожен сам по собі.

Ну, таке життя. Іноді виграєш, іноді програєш

Не можна втратити час, якщо не маєш часу