Таісія Івченко

  • b6475964159цитує2 роки тому
    Не можна втратити час, якщо не маєш часу
  • Наталія Залознацитуєторік
    У них була спільна ціль, спільний ворог — вони всі готові були померти заради того, щоб змінити щось на краще. Один за всіх і всі за одного.

    А тепер, коли війни на горизонті немає і зброя перетворилася на шматки дерева й металу, усе розпадеться — кожен сам по собі.
  • b6475964159цитує2 роки тому
    Немає слабшої армії за ту, у якій бракує одностайності.
  • Вікторія Щербакцитує2 роки тому
    Минуле ніколи не зникає назовсім — воно просто ховається.
  • Вікторія Щербакцитує2 роки тому
    Місця більше не мають для людей жодного значення. Тепер люди наче напівприсутні десь однією ногою, а другою ногою у цифровому світі.
  • Вікторія Щербакцитує2 роки тому
    «Ніщо так міцно не закріпить щось у пам’яті, як бажання це забути».
  • Вікторія Щербакцитує2 роки тому
    «Той, хто боїться страждань, уже страждає від своїх страхів»
  • Yulia Konstantyniukцитуєторік
    ви плануєте оживити для них історію?

    Простішого питання складно було придумати.

    — Історію не треба оживляти. Вона й так жива. Ми — це історія. Не політики та королі, а люди. Кожна людина — історія. Ваша кава — історія. У розмові про саму тільки каву можна пояснити всю історію капіталізму, імперіалізму та рабовласництва. Важко уявити собі, скільки страждань та крові стоїть за оцим паперовим стаканчиком вашої кави.
  • Yulia Konstantyniukцитуєторік
    «Ми знаємо, хто ми є. Але не знаємо, ким ми можемо бути».
  • Yulia Konstantyniukцитуєторік
    Ми підданці часу, але його милості недовговічні…
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз