Донна Тартт

Твори Донни Тартт ассоціюються в мене з медом - таке тягуче, здобрене цікавими подробицями та влучними порівняннями, неквапливе оповідання. Цей неперевершений стиль, що робить її дивовижно атмосферні твори впізнаваними. Шкода, що їх так мало. "Щиголь" хочеться порівнювати чомусь з "Преступлением и наказанием". Хоча і її перший роман має з ним спільні риси.
Декому може бути замало динаміки.
Окреме задоволення було читати її в чудовому українському перекладі, в якому не відчувалось штучності, як іноді буває.

Сподобалась. Спочатку трохи нуднувато і довгі описи, яких я не люблю, але потім дуже цікаво і тримає сюжет

После неё сложно читать что-то другое. Прекрасная книга.

!