Ми так звикли ховатися від інших, що зрештою ховаємося й від самих себе.
«Краса — це жахіття. Нас проймає дрож від усього, що ми вважаємо прекрасним».
Смерть — мати всій красі
А чим є краса?
— Жахіттям.
— Жахіттям.
Саме в цьому, як на мене, полягає кошмарна принада діонісійського ритуалу. Її практично неможливо собі уявити. Вогонь чистого буття.
І чим далі я йшов, тим більший смуток мене опановував, що я втратив іще одну стабільну й надійну пристань у світі, про яку завжди думав, що вона вже нікуди від мене не дінеться: знайомі обличчя, радісні привітання: hey manito!133 Бо я думав, що це останній наріжний камінь мого минулого, що він завжди лишиться там, де я його покинув. Як дивно було мені думати, що я ніколи не зможу подякувати Хосе й Золотцю за гроші, які вони мені подарували, а ще дивніше, що я ніколи не зможу розповісти їм про смерть батька, бо хто ще з тих, кого я знав, знав про нього? Або кому було не однаково? Мені тепер навіть здавалося, що хідник може провалитися під моїми ногами і я падатиму крізь П’ятдесят сьому вулицю й ніколи не зможу спинитись у своєму падінні.
Перше правило реставрації. Не робити того, чого потім не можна буде виправити.
Що як наша поганість і наші помилки — це якраз те, що формує нашу долю і приводить нас до добра? Що як дехто з нас іншою дорогою дійти туди не може?
Можливо, іноді погане — прямий шлях до добра?
Коли я запитав у місіс Барбур, де стоїть пральна машина, вона подивилася на мене так, ніби я просив лугу
fb2epub
Перетягніть файли сюди,
не більш ніж 5 за один раз