Неизвестный

Це на вигляд він самовпевнений сучий син, але насправді – чортів святий. Найкращий центральний нападник із усіх, з ким мені доводилося виходити на лід, і просто чудовий хлопець. Я не сумніваюся у своїй гетеросексуальності, тому впевнено можу сказати: знаєте, що було б, грай я за "іншу команду"? Я б не просто трахнув Гаррета Грехема – я б з ним одружився!

— Що за гра у мовчанку? – невимушеним тоном питаю я.
Він кидає на мене сердитий погляд, а потім знову переводить очі на дорогу.
— Ох, ну припини. Це тому, що ми приколюємося над твоєю бородою? – Я потроху починаю злитись. – Приятель, та це як перший розділ посібника "Бороди для чайників": якщо відпускаєш бороду як у горця, приготуйся до того, що це стане приводом поржати. Кінець розділу.

Такер помічає моє здивування і похмурим тоном пояснює:
— Я про цю фігню з Ханною.
Від несподіванки я застигаю, але все ще намагаюся вдати, що не включаюся:
— Уявлення не маю, про що ти говориш.
Угу, краще вже я збрешу. Власне, мені не вперше. Здається, я брешу з тих пір, як вступив до Брайара.
Мені призначено потрапити до НХЛ самою долею. Так чи інакше, я потраплю до команди!
Люблю щоліта працювати механіком у гаражі батька. Забиваю пристойні гроші на кишенькові витрати!
Ні, я не сохну по Ханні. Вона ж зустрічається з моїм найкращим другом!
Брехня, брехня і ще більше брехні, тому що щоразу сказати правду рівносильно краху всіх надій, а найменше мені хочеться, щоб мої друзі та товариші по команді мене шкодували.
— Залиш цю нісенітницю для Джі, – різко кидає Такер. – І знаєш що? Тобі пощастило, що він так закоханий і не зважає на те, що відбувається. Бо інакше він би точно помітив, як ти поводиться.
— Так? І як цікаво? – У тон йому відповідаю я і стискаю щелепи. Мені зовсім не подобається, що Так здогадався про мої почуття до Ханни. А ще більше мені не подобається те, що він після стількох місяців все-таки зважився на цю розмову. Чому не залишити все як є? Ця ситуація і так уже гірша нікуди, але ні, декому знадобилося ще й викрити мене.
— Серйозно? Ти хочеш список? Чудово. – Його обличчя похмуріше за хмару, коли він починає перераховувати кожну чортову дрібницю, що й без того викликає в мені почуття провини. – Ти виходиш з кімнати в ту саму мить, коли вони туди заходять. Ти ховаєшся у своїй спальні, коли вона залишається у нас ночувати. А якщо ви все-таки опиняєтеся в одному приміщенні, коли думаєш, що тебе ніхто не бачить, ти не зводиш очей з неї. Ти…
— Гаразд, – обриваю я його. – Зрозумів, зрозумів.
— І я вже не кажу про те, що ти трахаєшся з усіма поспіль, – бурчить Такер. – Так, ти той ще бабник, але чувак, за цей тиждень ти переспав із п'ятьма дівчатами!
— Ну і що?
— А те, що сьогодні – четвер. П'ять дівчат за чотири дні. Та ти сам, блін, порахуй, Джоне.
От дідько. Він назвав мене на ім'я. А Такер називає мене Джоном, тільки коли по-справжньому сердиться на мене.
Але тільки зараз я теж злюся на нього і тому теж звертаюся до нього на ім'я:
— А що не так, Джоне?
Так, ми з ним тезки. Напевно, нам потрібно присягтися на крові та створити свій клуб чи типу того.
— Мені двадцять один рік, – роздратовано продовжую я. – Мені вже можна займатися сексом. Ні, я маю займатися сексом – як ще, коли ти навчаєшся в коледжі? Розважаєшся, трахаєш і відмінно, чорт забирай, проводиш час доти, доки не виходиш у реальний світ і життя не перетворюється на лайно.
— Ти справді хочеш вдавати, що всі ці перепихи – просто віхи у твоєму студентському житті? – Такер хитає головою, потім робить видих, і тон його пом'якшується: – Ти не можеш викинути її з голови, мужик. Сьогодні ти можеш переспати із сотнею інших жінок, але це все одно нічого не змінить. Тобі час прийняти той факт, що з Ханною у вас нічого не буде, і жити далі.

— Пробач, – зі щирим жалем кажу я. – Наприкінці семестру мені катастрофічно не вистачає часу.
— Я розумію. Тому й не дістаю тебе дзвінками сама. Ти добре готуєшся до іспитів?
— А то! – Ага, звичайно. Я ще не відкривав жодної книги.
Мама ніби бачить мене наскрізь:
— Не вішай мені локшину на вуха, Джонні.

— Стривай. Що ти зробив?
Вигук Холліса повертає мене назад у реальність.
— Я відправив їй фотку свого члена. – Дін говорить про це так, наче робить це щодня.
Холліс вирячився на нього на всі очі:
— Серйозно? Відправив їй фотку своїх причиндалів? Типу такий збоченський секс-сувенір на згадку?
— Ні-і-і. Типу запрошення на другий раунд, – посміхаючись, відповідає Дін.
— І як це, чорт забирай, має змусити її захотіти знову переспати з тобою? – Зараз у голосі Холліса звучить сумнів. – Напевно, вона думає, що ти якийсь придурок.
— Нічого подібного, чувак. Дівулям подобаються хороші фотки членів. Повір мені.
Холліс стискає губи, ніби намагається не розсміятися:
— Ну, звичайно.
Я струшую попіл на траву і роблю ще одну затяжку.
— Мені ось просто цікаво – а що означає "хороша фотка члена"? Має бути якесь особливе освітлення? Поза?
Звичайно ж, я приколююся, але Дін відповідає абсолютно серйозно:
— Ну, весь фокус у тому, щоб у кадр не потрапили яйця.
За цим слідує гучний регіт Такера, який мало не подавився ковтком пива.
— Я не жартую, – продовжує Дін. – Яйця не фотогенічні. Жінкам не подобається дивитися на них.
Тепер регоче Холліс, видуваючи в нічне повітря білі хмаринки диму.
— Мужик, ти занадто паришся на цю тему. Що сумно.
Я теж сміюся:
— Стривай, так ось чим ти займаєшся, коли замикаєшся в своїй спальні? Фотографуєш свій член?
— О, та годі, ніби я єдиний, хто хоч раз це робив.
— Ти єдиний, – одночасно говоримо ми з Холлісом.
— Нісенітниця. Ви, хлопці, брешете. – Тут до Діна доходить, що Такер не відмовляється разом з нами, і він одразу ж обрушується на нашого мовчазного товариша: – Ха! Я знав це!
Я, вигнувши брову, дивлюся на Такера, який, можливо, почервонів, а може, й ні, під своєю величезною бородою.
— Ні, правда, чувак? Правда?
Він несміливо посміхається:
— Пам'ятаєте ту дівчинку, з якою я зустрічався минулого року? Шин? Так ось, вона надіслала мені фотку своїх цицьок. І сказала, що мені треба відповісти тим самим.
У Діна відвисла щелепа:
— Член за цицьки? Чуваку, тебе розвели. Їх ніяк не можна порівнювати, навіть близько.
— І що ти тоді вважаєш рівним цицькам? – з цікавістю запитує Холліс.
— Яйця, – заявляє Дін і затягується косяком. Потім він видуває кільце диму, тоді як усі ми ржемо над його відповіддю.
— Ти щойно сказав, що жінкам не подобається дивитися на яйця, – нагадує йому Холліс.
— Так і є. Але будь-який дурень знає, що на фотку члена надсилають повний вигляд спереду. – Він закочує очі. – Ось це розумно.

З боку розсувних дверей у мене за спиною хтось кашляє. Гучно.
Я розвертаюсь і бачу Ханну, і мої груди відразу ж болісно стискуються. На ній легінси та один з хокейних светрів Гаррета. Її темне розпущене волосся перекинуто через плече. Вона виглядає надзвичайно.
І так, я найжахливіший у світі друг, бо тут же уявляю її в моєму светрі. З моїм номером.
Ось вам і "рухайся далі".
— Е-е-е… так, – повільно каже вона, – просто хочу переконатися, що все правильно почула… Ви зараз говорили про те, що надсилаєте дівчатам фотографії своїх пенісів?
Її очі весело поблискують, коли вона обводить поглядом нашу компанію.
Дін пирхає:
— А то. І не треба ось так закочувати очі, Уеллсі. Ти стоятимеш тут і запевнятимеш нас, що Джі жодного разу не надсилав тобі фотку свого члена?
— Я не збираюся відповідати на це запитання. – Ханна зітхає і спирається плечем на одвірок. – Ми з Гарретом хочемо замовити піцу. Чи не хочете приєднатися? О, і ще ми будемо дивитися кіно у вітальні. Його черга вибирати фільм, тому, швидше за все, це буде якийсь жахливий бойовик, так що майте на увазі.
Такер і Дін відразу висловлюють свою згоду, але Холліс з жалем хитає головою:
— Як небудь іншим разом. У мене в понеділок останній підсумковий іспит, схоже, весь час я проведу за навчанням.
— О-о-о, ну що ж, хай щастить. – Ханна посміхається йому, потім повертається, збираючись увійти до будинку. – Якщо у когось є якісь переваги з начинки для піци, то краще скажіть відразу, або я замовлю з овочами. О, і Логан, якого біса! – Примруживши свої зелені очі, вона дивиться на мене. – Здається, ти казав, що куритимеш тільки на вечірках? Мені що, влаштувати тобі прочухана?

Мій погляд переміщається на відкритий ноутбук, що стоїть на іншому кінці ліжка, і коли я помічаю, що на екрані, то з подивом дивлюся на Грейс:
— Ти дивишся "Міцний горішок"?
— Взагалі-то "Міцний горішок 2". – Здається, вона збентежена. – У мене сьогодні ніч "Міцних горішків". Я щойно закінчила дивитися перший фільм.
— Ти нерівно дихаєш до Брюса Вілліса чи що?
Дівчина сміється у відповідь:
— Ні. Мені просто подобаються старі бойовики. Минулими вихідними я дивилася всі частини "Смертельної зброї".
Музика в моєму вусі знову зупиняється, але продовжує звучати далі, змушуючи мене вилаятися. Я скидаю дзвінок і повертаюсь до Грейс:
— Чи не заперечуєш, якщо я скористаюся твоїм комп'ютером, щоб знайти номер служби таксі в Гастінгсі? Можливо, з ними мені більше поталанить.
— Звісно. – Після секундної паузи вона сідає поряд зі мною і тягнеться за ноутбуком. – Давай я відкрию тобі браузер.
Коли вона збирається згорнути вікно з відео, фільм знімається з паузи, а з колонок лунає звук. На екрані оживає сцена бою в аеропорту, і я відразу нахиляюся ближче, щоб подивитися.
— О, дідько, це такий класний епізод!
— А то! – вигукує Грейс. – Я його обожнюю. Взагалі я обожнюю весь фільм. І мені байдуже, що кажуть інші, – він супер. Звичайно, не такий класний, як перший, але й не такий поганий, як здається багатьом.
Вона збирається поставити кіно на паузу, але я зупиняю її руку:
— А ми можемо спочатку переглянути цю сцену?
— Е-е-е… ну гаразд, давай. – Здивовано тягне вона, потім ковтає і додає: – Якщо хочеш, можеш залишитися і ми можемо подивитися весь фільм до кінця. – Її щоки червоніють, коли вона наважується озвучити це запрошення. –Звичайно, якщо тобі не потрібно ще кудись.
Секунду подумавши, я хитаю головою:
— Ні, мені нікуди не потрібно. Я можу позависати в тебе.
Ну, а яка в мене є альтернатива? Повернутися додому і спостерігати, як Ханна з Гарретом годують один одного піцою і постійно цілуються протягом усього фільму?
— О. Добре, – обережно вимовляє Грейс. – Е-е-е… круто.
Я посміхаюся:
— А ти чекала, що я відмовлюсь?
— Типу того, – зізнається вона.
— Чого б це? Ні, справді, який хлопець відмовиться від можливості подивитися "Міцний горішок"? А якщо ти запропонуєш мені випити, то твоя пропозиція стане ще кращою.
— У мене немає алкоголю. – Вона замовкає. – Але в ящику столу заховано ціле пакетик мармеладних ведмедиків.
— Виходь за мене, – відразу же пропоную я.
Розсміявшись, Грейс підходить до столу, висуває нижню скриньку і справді дістає звідти величезну упаковку мармеладок. Я рухаюся вище і відкидаюся на купу подушок, а Грейс опускається навколішки перед маленьким холодильником біля столу і запитує:
— Воду чи пепсі?
— Пепсі, будь ласка.
Вона простягає мені величезну упаковку з мармеладними ведмедиками і банку з газованою водою, а потім влаштовується на ліжку поруч зі мною і ставить ноутбук на матрац між нами.

Скільки потрібно просидіти з ерекцією, поки не стане зовсім погано? Три години? Чотири? Але кіно не може йти так довго, вірно?
Боже, я, блін, сподіваюся, що ні.

— Привіт, – каже мені Джесс, в її очах я бачу співчуття. – Я шкодую про всі це дурниці в "Твіттері". Майя не мала нічого розповідати своїй сестрі. Ну вона і пліткарка!
Якби в мене з собою зараз був словник, я відкрила б його на літері "Л", передала б Джесс і змусила б її прочитати значення слова "ЛИЦЕМІРКА".

— Зроби мені ласку?
Мені важко говорити через грудку, що встала в горлі.
— Все що захочеш.