Пьотр Ібрагім Кальвас

там на Заході прагнете майбутнього як чогось позитивного, намагаєтесь підготуватися до нього, передбачити його, впоратися з ним, сформувати його. А ми навпаки: підкоряємось часу, підкоряємось одкровенню, вічно чекаємо Святого кінця. Ми розпинаємось у вічності між подіями в пустелі, яким півтори тисячі років, і обіцяним Останнім днем, який може настати вже зараз або за тисячу років. Але ми чекаємо.

Фагляві, за аль-Азмом, — це середньостатистичний сучасний араб, — професор знову втопився в плетене крісло. — Вусатий клоун, блазень, фантазер-фаталіст, який усе перебільшує та звинувачує цілий світ у власній бідності, інтелектуальній і матеріальній. Це людина, яка береться до всього, хапається за найшаленіші проекти, але жодного не завершує чи завершує погано, як-небудь. Фагляві — це бастіон недбальства в усіх виявах, це анти-мислитель.

, чого шукаєш, шукає тебе