Анна Ревунова

Сльози безперервно котилися щоками і я притулилася обличчям до грудей Ромеро. Він поклав руку мені на потилицю, змусивши мене схлипнути сильніше. У безпеці обіймав Ромеро я дала волю своєму смутку, не боячись, що це поглине мене цілком. Я знала, що Ромеро не дозволить цьому статися. Це було смішно, але я вірила, що Ромеро захистить мене від усього.

Всі навколо завжди казали, що хочуть мене захистити. Цікаво від чого? Від життя?

Самотність, яку ви відчуваєте, коли оточені людьми, є найстрашнішою