Все те незриме світло, Ентоні Дорр
Книжки
Ентоні Дорр

Все те незриме світло

Читати
445 паперових сторінок
  • 👍3
  • 💧2
  • 🚀1
Лауреат Пулітцерівської премії!
Боязкий хлопчик і сліпа дівчинка зустрілися серед полум`я війни. Вони намагаються вижити і врятувати рідних людей.
Це книжка про кохання і смерть, про те, що робить з нами війна, про те, що незриме світло переможе темряву. Laureat Pulіtcerіvs'koї premії!
Bojazkij hlopchik і slіpa dіvchinka zustrіlisja sered polum`ja vіjni. Voni namagajut'sja vizhiti і vrjatuvati rіdnih ljudej.
Ce knizhka pro kohannja і smert', pro te, shho robit' z nami vіjna, pro te, shho nezrime svіtlo peremozhe temrjavu.
Дата публікації оригіналу
2018
Видавництво
Glagoslav Distribution
Враження
На полицю

Тисячі книжок – одна передплата

Ви купуєте не книжку, а доступ до найбільшої бібліотеки російською мовою.

Завжди є що почитати

Друзі, редактори й експерти допоможуть знайти нові цікаві книжки.

Читайте де завгодно

Читайте в дорозі, за містом, за кордоном. Телефон завжди з вами – значить, книжки теж.

Букмейт – це додаток, у якому хочеться читати
  • 👍Раджу3
  • 💧Зворушлива2
  • 🚀Неможливо відірватися1
Вхід або реєстрація
victoriaposeva
victoriaposevaділиться враженням3 місяці тому
👎Не раджу

Oksana Tymoshenko
Oksana Tymoshenkoділиться враженням5 місяців тому
👍Раджу

kallisto
kallistoділиться враженням7 місяців тому
👍Раджу
💧Зворушлива

kallisto
kallistoцитує7 місяців тому
«Уявіть собі вуглину, що горить у печі у вас удома. Бачите її, діти? Цей шматок вугілля колись був зеленою рослиною, папороттю або очеретом, що ріс мільйон років тому, чи, може, два мільйони років, чи сто мільйонів років тому. Ви можете собі уявити сто мільйонів років? Усе своє життя щоліта листя цієї рослини вбирало в себе стільки світла, скільки могло, й перетворювало енергію сонця на поживу для себе. У кору, гілочки, у стебла. Бо рослини живляться світлом, майже так само, як ми вживаємо їжу. Але потім рослина померла й, певно, упала у воду, згнила й стала торфом, а торф лежав у землі роки й роки, мільйони яких минали, мов місяць, а десятиліття чи, може, навіть усі ваші життя пролітали як мить, як клацання пальців. І от урешті торф висох і перетворився на камінь, і хтось його викопав, і вугляр приніс його до вас додому, й, може, ви самі донесли його до печі, й тепер те сонячне світло — сонячне світло, якому сто мільйонів років, — сьогодні ввечері зігріває ваш дім…»
Svitlana Shevchenko
Svitlana Shevchenkoцитує2 роки тому
Щоразу, коли Марі-Лор переказує батькові ще одну чутку, той перепитує: «Це про німців?» - так, наче каже це вперше. На його думку, захопленням Австрії не варто перейматися. Він додає, що всі пам’ятають попередню війну й нікому не стане дурості ще раз це переживати
Книги по-українськи, Natalia Lyhach
КСД, Maria Levko
Maria Levko
КСД
  • 98
  • 4
Чоловіки з марса, Ruslan Romanovych
Художне, shershnev222
shershnev222
Художне
  • 38
  • 1
Хочу прочитати❗, Liza Nazarenko
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз