Анджей Сапковський

Сезон гроз

• Переклад власних назв та імен героїв узгоджено з автором
• Коментоване видання
• Карта світу відьмака на форзаці
Відьмак, Ґеральт із Рівії продовжує свою боротьбу. У королівстві Керак на нього чекають нові випробування. Зараз він — мисливець за чудовиськами, якого найняли для вбивства. Після знищення чергової небезпечної потвори, троє вдягнених у чорне мосьпанів арештовують Ґеральта. Тепер і він у біді: його позбавили двох відьмацьких мечів. Він змушений докласти усіх зусиль, аби повернути зброю…
Руда чародійка Литта Нейд, відома як Корал, зваблює Ґеральта, у них починається бурхливий роман. Але кохана Йеннефер, з якою він стільки пройшов, не дає забути про себе… Інтриги королів і магів продовжуються: гримить грім, бушують грози, історія йде далі…
Магія Анджея Сапковського — у його вмінні з ліризмом і сарказмом створити уявний світ, кожен з мешканців якого, кожне місце і кожна подія настільки нагадують нам світ реальний, сучасний, що відірватися від книжок неможливо. Саме тому героїчна сага про відьмака посідає четверте місце за накладами у Польщі, нагороджена преміями імені Януша Зайделя, преміями SFinks, а 2010 року Анджей Сапковський отримав почесну нагороду Європейського співтовариства наукової фантастики EuroCon «Ґранд Майстер».
368 паперових сторінок
Серія
Відьмак
Перекладач
Сергій Легеза

У цій серії

Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Pasha Pashaділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися
    😄Весела

    Дуже класна книга, коли я її читав в мене виникло враження що я читаю книгу з історії, тому що всі містя так точно описані, а сюжет просто бомба

    Alexandra Yablochkinaділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    🐼Добра
    💧Зворушлива

    Ihor Kytsenkoділиться враженням17 днів тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися

Цитати

    Inna Kravchenkoцитує2 роки тому
    Хто змагається зі страховищами, тому слід стерегтися,

    щоб самому не обернутись на страховище.

    І коли довго дивишся у прірву, прірва також зазирає в тебе.

    Фрідріх Ніцше, «По той бік Добра і Зла»
    yanabrigadirцитує2 місяці тому
    «До дідька, — думав він, — не пам’ятаю, коли востаннє я сміявся настільки ж щиро. Хіба в Каер Морені,— згадав, — так, у Каер Морені. Коли під Весеміром зламалася гнила дошка в сральнику».
    yanabrigadirцитує2 місяці тому
    — Тьху, хай йому: як звати, так звати, псу на нього насрати.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз