Анджей Сапковський

Вежа Ластівки

Плануються до видання всі книжки циклу.
• Переклад власних назв та імен героїв узгоджено з автором
• Коментоване видання
• Карта світу відьмака на форзаці
Диво врятувало від смерті Цірі, коли на її очах гинула банда Щурів, що стали їй вірними друзями. Призначення привело її в болотяні нетрі до пустельника та вигнанця Висоготи, де мудрість Старого Ворона допомогла Ластівці-Цірі знову стати на крило. Тепер вона ступила на свій шлях, повернула магічну силу. Більше вона нікого не втратить і знайде містичну Вежу Ластівки, шлях до спасіння зі світу, що приречений загинути у війнах, зраді й безчесті. Так судилося… Проте відьмак не вірить у пророцтва. Втративши чарівний амулет, він став просто Ґеральтом з Рівії. Він мчить на порятунок Цірі — своєї названої доньки, на яку полюють імператор, королі й чарівники, хапаючись в останніх судомах, як за крихкий лід, за шанс врятуватися ціною Старшої Крові…

Магія Анджея Сапковського — у його вмінні з ліризмом і сарказмом створити уявний світ, кожен з мешканців якого, кожне місце і кожна подія настільки нагадують нам світ реальний, сучасний, що відірватися від книжок неможливо. Саме тому героїчна сага про відьмака посідає четверте місце за накладами у Польщі, нагороджена преміями імені Януша Зайделя, преміями SFinks, а 2010 року Анджей Сапковський отримав почесну нагороду Європейського співтовариства наукової фантастики EuroCon «Ґранд Майстер».
516 паперових сторінок
Серія
Відьмак
Перекладач
Сергій Легеза

У цій серії

Враження

    b7656852024ділиться враженням25 днів тому
    👍Раджу

    Zhenya Scotynyukділиться враженням2 місяці тому
    👍Раджу

    slobodaoleksaділиться враженням10 місяців тому
    👍Раджу

Цитати

    Zhenya Scotynyukцитує2 місяці тому
    на дорозі до вічності кожен буде підійматися власними сходами, несучи власний тягар
    Антон Шевченкоцитуєторік
    панянок, до яких він смалив халяви
    який до біса матвійцитуєторік
    — Навіщо б мені брехати? — крикнула вона й застогнала, хапаючись за обличчя.

    Висогота дивився на неї спокійно.

    — Не знаю навіщо, — сказав прохолодно. — Але я колись був лікарем, Цірі. Дуже давно, але і досі вмію відрізнити рану, яку завдано десять годин тому, від рани, яку завдали чотири дні як. Я знайшов тебе двадцять сьомого вересня. Тож пораненою ти була двадцять шостого. Третього дня Велена, якщо ти вважаєш за краще рахувати, як ельфи. Через три дні після Еквінокції.

    — Я була поранена на саму Еквінокцію.

    — Це неможливо, Цірі. Ти помиляєшся з датами.

    — Напевне ні. То ти маєш якийсь застарілий пустельниковий календар.

    — Ну й нехай. Чи воно аж таке має значення?

    — Ні. Не має жодного.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз