Одержима

Не маловiрна я, занадто вiрю,
i вiра та мене навiк погубить.
Я вiрю, що ти свiтло - i такого
ся темрява до себе не приймає?
Я вiрю, що ти слово - i такого
отой глухорожденний люд не чує?
Їм, може, треба iншого Месiї?
Їм, може, сина божого не досить?

Та що тобi спалило душу, жiнко?

М i р i а м
Не знаю: чи ненависть, чи любов.

М е с i я
Кого ж ненавидиш ти?

М i р i а м
Ворогiв.

М е с i я
Своїх?

М i р i а м
Твоїх.

Ти йдеiп в неправу путь!"
I, мов на жар пекучий, наступати
я буду на слова твої огнистi, -
слiди мої вiд них кривавi будуть.